Амок

Мавр Янка

_{Назву романові автор демонстративно взяв з відомої повісті Стефана Цвейга «Амок», щоб показати справжнє, соціальне значення цього слова, а не ту містику, яку вивів австрійський письменник у своєму}

творі.

_{Багато років автор відчував і навіть тепер ще відчуває себе незручно, знаючи, що читачі думають, ніби значна частина незвичайних і звичайних подій, описаних у романі, вигадана ним. Насправді ж це далеко не так. Трапився навіть один випадок, який говорить про зовсім інше: автор вигадав «з голови», написав про збори повстанців напередодні виступу в якомусь забутому стародавньому храмі і сам чи не найбільше здивувався, коли через два-три роки прочитав у журналі «Коминтерн», що такі події мали місце в дійсності…}

_{Так створювалась ця пригодницька книжка про далеку, незнайому, екзотичну країну, «покірну» колонію, господарям якої, як і іншим колонізаторам, і на думку не спадало, що вона колись може стати вільною, незалежною державою.}

_{І ми вже звикли до того, що замість «Голландської Індії» існує незалежна Республіка Індонезія — рівноправний член Організації Об'єднаних Націй, — яка проводить миролюбну}

політику і відкидає всілякі агресивні пакти, куди втягуються деякі інші держави Азії. Президент Республіки Індонезії Сукарно користується великим довір'ям і підтримкою свого народу, завдяки чому з успіхом долає перешкоди, які чинять Індонезії США та їх поплічники.

_{Сьогодні Індонезія — борець за справу миру і дружби між народами! Важко навіть уявити собі цю велику, багату країну безправною колонією маленької європейської держави.}

_{Ми, радянські люди, і в той час добре знали, що рано чи пізно Ява, як і всі колонії взагалі, визволиться з-під гніту колонізаторів, але автор цих рядків ніяк не сподівався, що це буде ще за його життя, що він зможе закінчити свою книжку словами:}

_{Слава незалежній миролюбній Республіці Індонезії!}

_{Квітень 1958.}