Біблія /Библия
Шрифт:
10 І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 І наказував їм,
16 І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
18 Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
27 І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
31 І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
32 І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
35 Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 Хто бо
Вiд Марка 9
1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї.
2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними.
3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити.
4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.
7 І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.
14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.