Біблія /Библия
Шрифт:
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55 (як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70 (як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Вiд Луки 2
1 Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2 Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3 Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
4 Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був
5 вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6 Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7 І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8 І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9 І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10 І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
11 Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
12 І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13 І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14 Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15 І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16 І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17 І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18 І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19 Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
20 І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21 І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
22 І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23 як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24 і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25 І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26 І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27 І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28 узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29 Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30 бо видїли очі мої спасеннє твоє,
31 що приготовив єси перед New ицем усїх людей,
32 сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.