Біблія /Библия
Шрифт:
34 Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35 По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36 Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
37 Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38 Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі:
Вiд Iвана 14
1 Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте.
2 В дому Отця мого осель багато. Коли б нї, сказав би вам: Ійду наготовити місце вам.
3 І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.
4 А куди я йду, знаєте, й дорогу знаєте.
5 Каже Йому Тома: Господи, не знаємо, куди йдеш; і як можемо дорогу знати?
6 Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.
7 Коли б знали мене, й Отця мого знали б; і від нинї знаєте Його, й видїли Його.
8 Каже Йому Филип: Господи, покажи нам Отця, то й буде з нас.
9 Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видїв мене, видїв Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
10 Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
11 Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж нї, задля дїл самих віруйте менї.
12 Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, дїла, що я роблю, і він робити ме: й більше сього робиі ви ме; бо я до Отця мого йду.
13 І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Синї.
14 Коли чого просити мете в імя моє, я зроблю.
15 Коли любите мене, хоронїть заповідї мої.
16 І я вблагаю Отця, і дасть вам иншого утїшителя, щоб пробував з вами по вік, -
17 Духа правди, котрого сьвіт не може прийняти; бо не видить Його, анї знає Його; ви ж знаєте Його, бо з вами пробуває і в вас буде.
18 Не зоставлю вас сиротами: прийду до вас.
19 Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете.
20 Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в менї, а я в вас.
21 Хто має заповідї мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому.
22 Каже Йому Юда, не Іскариоцький: Господи, що воно єсть, що маєш нам обявитись, а не сьвітові?
23 Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо.
24 Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви
25 Се я глаголав вам, у вас пробуваючи.
26 Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадає вам усе, що я глаголав вам.
27 Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.
28 Ви чули, що я глаголав вам: Ійду, й прийду до вас. Коли б любили мене, зрадїли б, що я сказав: Ійду до Отця; бо Отець мій більший мене.
29 І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.
30 Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.
31 Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходїмо з відсїля.
Вiд Iвана 15
1 Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.
2 Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.
3 Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.
4 Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградинї, так анї ви, коли в менї не будете пробувати.
5 Я виноградина, ви віттє. Хто пробуває в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.
6 Коли хто не пробуває в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.
7 Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
8 У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.
9 Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.
10 Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
11 Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.
12 Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
13 Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.
14 Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.
15 Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.
16 Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.
17 Се заповідую вам, щоб любили один одного.
18 Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидїв.