Біблія /Библия
Шрифт:
7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,
9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати.
10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою.
11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.
12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть
13 Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може.
14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.
15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.
16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,
17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,
18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.
19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, а хто іменує імя Христове.
20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.
21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.
22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.
23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.
24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,
25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,
26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.
2-е Тимофiю 3
1 Се ж відай, що в послїдні днї настануть времена люті.
2 Будуть бо люде самолюбцї, сріблолюбцї, пишні, горді, хулителї, родителям непокірні, невдячні, безбожні,
3 нелюбовні, непримирливі, осудливі, невдержливі, люті, вороги добра,
4 зрадники, напастники, гордувники, що більш люблять розкоші, нїж Бога,
5 мають образ благочестя, сили ж його відцурались. І ти від таких одвертай ся.
6 Бо з таких ті, що влазять у доми і полонять женщин, отягчених гріхами, що водять ся всякими похотьми,
7 що завсїди вчять ся, та й нїколи до зрозуміння правди прийти не можуть.
8 Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі.
9 Та не поступлять вони далїй; безумство бо їх явлене буде всїм, як і тих було.
10 Ти ж послїдував єси
11 гоненню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь.
12 І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.
13 Лукаві ж люде та чарівники дійдуть до гіршого, зводячи та даючи себе зводити.
14 Ти ж пробувай у тому, чого навчено тебе, і що звірено тобі, відаючи, від кого навчивсь єси,
15 і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасеннє вірою в Христа Ісуса.
16 Всяке писаннє богодухновенне і корисне до науки, до докору, до направи, до наказу по правдї,
17 щоб звершений був Божий чоловік, до всякого доброго дїла готовий.
2-е Тимофiю 4
1 Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що має судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:
2 проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довготерпіннєм і наукою.
3 Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом,
4 і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся.
5 Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини.
6 Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.
7 Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.
8 На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.
9 Старай ся скоро прийти до мене.
10 Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;
11 Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.
12 Тихика ж послав я в Єфес.
13 Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.
14 Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по дїлам його,
15 котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.
16 У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полїчить ся їм.
17 Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідане від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.
18 І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, і спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь.
19 Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім.
20 Єраст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного.