Батурин
Шрифт:
чура— джура, зброєносець козацької старшини в Україні XVI–XVIII ст.
шарплі(польськ.) — корпія; висмикані зі старого полотна нитки, які вживали замість вати та марлі як перев'язувальний засіб
шевелитися(рос.) — ворушитися
шільдкрет(ніж.) — черепаха
шкуратяний— шкіряний
шлєп(ніж.) — шлейф
шлия[шлея] — частина
шляковання— прокльон, лихослів'я з уживанням вислову німецько-польського походження «шляк би тебе (вас, його) трафив»; брутальне побажання комусь
шльох(польськ.) — плач, ридання, голосіння, схлипування
шпас(ніж.) — жарт; забава; задоволення; розвага
шпік— кістковий мозок
шпіцрутен(ніж.) — довга, гнучка палиця або прут, що застосовувалися для тілесного покарання (переважно солдатів)
шрубка— гайка
штафета— естафета; гінці, звичайно вершники, які, заступаючи один одного, передають термінове повідомлення
штука— мистецтво; майстерність
шувар— аїр, лепеха, татарське зілля
ютитися— тулитися
ярлик(нагороди і волості) — грамота хана Золотої Орди на право управління окремими підлеглими їй областями
яскиня— печера
ящур[шагрень] (польськ.) — м'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та ін. шкур
r cheval і en rзvant (фр.) — кінних і піших
ab ovo (лат.) — від самого початку (букв. від яйця)
ad maiorem gloriam Dei (лат.) — для більшої слави Божої
ad maiorem gloriam Dei, et magnificentiae vestrae (лат.) — для більшої слави Бога і величі, вам належної ad rem! (лат.) — до справи!
advocatus diaboli — адвокат диявола. Вживається у значенні завзятий, запеклий обвинувач
argumentum ad oculos — наочний доказ, букв: аргумент до очей
Carolus rex — король Карл
clara pacta claros faciunt amicos — ясні угоди роблять добрих друзів
cunctator (лат.) — нерішуча, обережна, обачна людина
en rзvant (фр.) — мріючий
ergo (лат.) — отже
error in persona (лат.) — помилка в особі (щодо особи)
es giesst in Strцmen (ніж.) — ллє, як із відра
eventus belli semper dubius est (лат.) — результат війни завжди є під сумнівом
ex tenebris lux (лат.) — з темряви світло
exempli gratia (лат.) —
festina, venerabilis frater (лат.) — поспішай, велебний брате
finis Ucrainae (лат.) — кінець Україні
Georgius Faustus hemitheus Heidelbergensis (лат.) — Георгій Фауст — гайдельбергський напівбог
gratias ago magnificentiae vestrae — дякую Вашій ясновельможності
Hannibal ante portas! (лат.) — Ганнібал перед брамою!
homo bestia domestica (лат.) — людина — тварина домашня
in spe (лат.) — в майбутньому; в надії
jus totius Ucrainae antiquae vel Roxolaniae (лат.) — право цілої стародавньої України, чи Роксоланії
Laudetur Jesus Christus! — Слава Ісусу Христу! (християнське вітання)
le Roi soleil (фр.) — король-сонце. Так називали Людовіка XIV
legatus ducis ucrainiensis Joannis Masepae sum (лат.) — я посланець українського гетьмана (вождя) Івана Мазепи
miser et pauper sum (лат.) — я нещасний і бідний
nemo omnia scire potest nisi Carolus rex (лат.) — ніхто не може знати хіба
що король Карл noli me tangere — не руш мене
pardon (фр.) — пробачте
pensum (лат.) — завдання
Pontus Euxinus (лат.) — Чорне море
prima (лат.) — тут: перший ґатунок
primo (лат.) — по-перше
prosit (ніж.) — на здоров'я! Будьмо!
rex Stanislaus (лат.) — король Станіслав
salus rei publicae ultima ratio est (лат.) — добро є останнім доказом
secundo (лат.) — по-друге
simplex servus Dei (лат.) — простий слуга Божий
Stanislaw Krуl (тлмьк.) — Отаніслав король
studiosus upsalensis (лат.) — упсальський студент
summa cum deligentia (лат.) — з найбільшою пильністю
summa cum laude (лат.) — з найвищою похвалою
tertio (лат.) — по-третє
tertium non datur (лат.) — третього не дано
timeo Danaos et dona ferentes (лат.) — боюсь данайців навіть із дарами (які дари приносять). Про недовіру або підозрілість щодо чиїхось учинків, які здаються доброзичливими. (Вислів із поеми Вергілія «Енеїда» — слова жерця Лаокоона, який запідозрив підступність данайців (греків), що залишили біля мурів Трої велетенського дерев'яного коня).
venerabilis pater (лат.) — всечесніший отець
veni, vidi, vici (лат.) — прийшов, побачив, переміг. Вживається для характеристики швидкого, рішучого й успішного виконання якоїсь справи. За Плутархом, це слова Юлія Цезаря, якими він сповістив свого друга у Римі Амінтія про перемогу над понтійським царем Корнаком у битві при Зеле (47 р. до н. е.).