Безпека життєдіяльності

Біда П. І.

§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Згідно з Законом “Про цивільну оборону України” “громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо його реалізації. Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю

метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Для міст встановлені наступні групи:

особливої тяжкості;

першої групи;

другої групи;

третьої групи.

Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:

особливої важкості;

першої категорії;

другої категорії.

Організація життєзабезпечення населення в умовах НС – це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я і працездатності людей.

Цей комплекс включає:

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

житлове забезпечення і працевлаштування;

комунально-побутове обслуговування;

медичне обслуговування;

навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;

розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

санітарну обробку;

знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

підготовку сил та засобів і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;

забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи.

Усі ці заходи організовують державна виконавча влада, органи управління цивільної оборони при чіткому погодженні між собою заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах цивільної оборони і виконуються в період загрози та після виникнення НС. З метою недопущення загибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення населення про можливу загрозу, а якщо необхідно, організовано евакуацію.

Сповіщення населення здійснюється усіма доступними способами:

через телебачення;

радіомережу;

радіотрансляційну провідну мережу;

спеціальними сигналами (гудки, сирени).

Передбачається спеціальна схема повідомлення посадових

осіб та осіб, задіяних у системі цивільної оборони.

Евакуація– це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон.

Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.

Евакуація працюючого населення здійснюється за виробничим принципом, а населення, яке не пов’язане з виробництвом – територіальним принципом через домоуправління, ЖЕК тощо.

Діти евакуюються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.

§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв’язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов’язані з рятуванням людей.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР)проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як:

своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР;

своєчасне ведення розвідки;

швидкий рух і введення сил в осередок ураження;

безперервне проведення РіНР до їх повного завершення;

тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР;

всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні роботи включають:

розвідку маршрутів висування формувань і об’єктів робіт;

локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;

пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;

подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;

надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;

виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;