Чужа
Шрифт:
БАРМЕН
(тихо, офіціанту)
Російське бидло.
Літній чех, що непомітно сидить біля шинквасу, встає й прямує до пацанів. Іноземець — із вусами й сивиною. Одягнений франтувато. Тим не менш це і є Карасик. Кілька секунд на ідентифікацію.
КАРАСИК
(тихо)
Привіт, босота.
МАЛЮК
Це
КАРАСИК
Дякую. Ми ж незнайомі були. Талію ламаєш?
МАЛЮК
Жартую.
КАРАСИК
Сміюсь. Давайте розходитись, вам ще багато зробити потрібно сьогодні. Передусім, пацани, кишки, що на вас, — на смітник. Гроші є — йдіть у крамницю і купіть там нормальне шмаття. У цьому ходити не можна, поліцаї заїбуть. Ви без справ приїхали?
МАЛЮК
Пусті. Біту і ту на кордоні відмели.
КАРАСИК
Завтра дам інструмент.
МАЛЮК
Давай сьогодні.
КАРАСИК
Сказав — завтра. Сьогодні немає нічого. Йдіть на хату, відсипатись. І кишки купляти будете — не винаходьте нічого. А перевдягніться, як манекени на вітринах, не так помітно буде, хто ви й звідки. Чекайте мене на хаті. Нікуди не ходіть. Машину на стоянку, подалі від хати… я покажу.
МАЛЮК
Добре. Де шмаття купляти?
КАРАСИК
Та будь-де. Відвикай уже від проблем совкових — тут Європа.
Хата. На столі гамбургери і три пляшки горілки. Малюк наливає у склянки. Пацани у футболках. З меблів — телевізор і матраци. По телевізору демонструється безкінечне МТВ. Костюми на вішалках.
МАЛЮК
Погано, що зі стволами затримка.
ШУСТРИЙ
Та облиш, Малюк, мирна демократична країна…
МАЛЮК
Тут територія Чужа. І довелось побачити історій різних. Був випадок — приїхали від Монгола отак от пацани — втомилися з дороги, горілочки напились. І спати… а вночі замочили усіх по-тихому… Ніхто не прокинувся вже…
ШУСТРИЙ
І хто їх захуярив?
МАЛЮК
Чечени.
СОПЛЯ
Двері, що, не чули, як ламали…
МАЛЮК
А двері ключиком відчинили… Як додому до себе зайшли…
Двері
Другий раз повернутися не встигає, пацани, покинувши стіл, займають позиції. Рухи відпрацьовані багаторазово. Гиря з Соплею присідають у вітальні біля дверей, Шустрий з кухонним ножем, схованим за стегном, опустивши руку, стає за двері, Малюк підходить до дверей. Двері відчиняються, заходить Карасик, в руці — дипломат.
КАРАСИК
(заходить)
Привіт, Малюк!
МАЛЮК
Не дзвониш, Карасик?
КАРАСИК
(помітивши, що оточений пацанами, крупним планом — ніж в руці у Шустрого, злякано)
Та ви що, братва!
МАЛЮК
Ну, мало хто зайти хоче.
КАРАСИК
Бля, забув подзвонити. Я вже старий, склероз.
ГИРЯ
То на пенсію йди.
КАРАСИК
(зненацька люто, зовсім іншим тоном)
А я і є на пенсії. Я двадцять років по таборах поневірявся, тепер тут живу. А де ти будеш жити, якщо ще раз мені слово скажеш, ти знаєш?
ГИРЯ
Де?
КАРАСИК
Ніде, зрозумів, Вася?!
На кухні, котра відділена від кімнати перегородкою без дверей. Карасик кладе дипломат на стіл, піднімає кришку.
Пацани оточили стіл і роздивляються вміст. Три пістолети — два «CZ-85» і «Вальтер Р-38».
МАЛЮК
Це все?
КАРАСИК
Ні, ось іще шептун. (Дістає з кишені пакунок. Розгортає. Всередині — глушник, який він кладе на стіл поряд з валь тером.)
МАЛЮК
А четвертий?
КАРАСИК
З четвертим осічка. Чехи підвели, немає четвертого.
МАЛЮК
Погано. З набоями що?
КАРАСИК
(дістає кілька пачок набоїв)
Ось, по обоймі, вам більше й не потрібно. Тут багато не стріляють…
МАЛЮК
(похмуро)
Один без ствола залишився…