Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз

Гудкайнд Террі

Всі вони перебували під її опікою, під опікою Матері-сповідниці.

Істотами з двоїстою природою, сутінковими істотами назвав їх воєначальник Рігс. Назву цю придумали Захисники пастви, придумали тому, що ті істоти показувалися тільки ночами. Ось чому Захисники вважали ці створення темними, пов'язуючи їх з темрявою Володаря.

Захисники пастви вважали, що магія — це сила, з допомогою якої Володар втручається в справи світу живих. Вони були так само нерозумні, як і інші люди. Вони вважали своїм обов'язком посилати в царство мертвих

всіх, хто, на їхню думку, не служив Володареві. А такими вони вважали всіх, хто не поділяв їх віру. В одних країнах Захисники були поза законом, але в інших, як в Нікобарі, цих людей заохочували і щедро платили їм.

А що, якщо Рігс правий? Може бути, їй, Матері-сповідниці, слід було ввести єдиний для всіх закон, хоча б для того, щоб перешкодити подібного роду діяльності? Однак рішення таких питань ніколи не були метою Ради. Вона не намагалася підпорядкувати всіх єдиній владі. Сила і краса Серединних Земель була в розмаїтті, хоча це різноманітність включала в себе і потворність.

Втім, що для одних потворність, іншим здається прекрасним, і кожна країна вільна жити за своїми звичаями. Заборонялося лише нападати на сусідів.

Перед Радою стояло нелегке завдання: не переходити тонкої межі між співробітництвом всіх країн заради миру і благоденства і втручанням в їх внутрішні справи.

Але, можливо, Рігс правий. В деяких країнах люди страждали від злиднів чи від жорстокості та бездарності своїх правителів, не маючи ніякої надії на краще. І якщо життя народів цих країн можна поліпшити, встановивши мудрі закони і єдине правління, то чому ні?

Хоча, якщо всі народи живуть за єдиними законами, ця однаковість знищує можливість вибору, губить нові можливості життєустрою, які в майбутньому могли б виявитися краще існуючого порядку речей.

Та однаковість, якої домагався Імперський Орден, означала рабство.

Келен була приємно здивована, коли помітила, що сторожові пости галейців знаходяться тепер далі від табору, ніж минулого разу. Крім того, вони розставлені ближче один до одного, в затишних місцях, так що тепер їх так просто не знайдеш. Чандален, Пріндін і Тоссідін, мабуть, даремно часу не втрачали.

Вартові впізнали Келен, і кожен з них на знак вітання доклав руку до грудей.

Уже світало, і в лісі стало тепліше. Келен відчула смертельну втому після всього, що сталося. Але вона побачила, що в цей досвітній час в таборі ніхто не спить і всі зайняті справою, тому тут же забула про втому. Справ було надто багато.

Чандален, Пріндін, капітан Райан і його помічник Гобсон розмовляли з солдатами. Помітивши Келен, все четверо поспішили до неї. Тоссідін стояв осторонь, поруч з помічником Слоану, і обидва вони пояснювали щось воїнам, які мовчки слухали їх.

Келен після бурхливої сцени у ворожому таборі і довгої їзди була ледве жива від втоми. Вона насилу спішилася і підійшла до чотирьох командирів. Ті привіталися і почали з видимим інтересом розглядати її.

Пріндін,

Чандален, Райан і Гобсон мовчки дивилися на Келен. Мовчання затягувалося.

— Ну, що ви на мене витріщилися? — Не витримала вона.

— Мати-сповідниця, ти вся в крові. Ти поранена? — Стривожено запитав Райан.

Тільки тепер Келен зауважила, що біла хутряна накидка забруднена і на обличчі кров.

— Ні, зі мною все гаразд, — сказала вона тихо.

Чандален і Пріндін зітхнули з полегшенням.

— А що чарівник, — злякано запитав Гобсон. — Бачила ти його?

— На мені його кров, — відповіла Келен. Чандален хитро посміхнувся:

— А скількох ще ти вбила? Келен знизала плечима:

— Мені ніколи було рахувати. Приблизно, якщо разом з тими, хто загинув у вогні, то чоловік сто набереться. Головне, убитий чарівник. Вбито двох воєначальників і, здається, ще двоє поранені.

Райан і Гобсон зблідли. Чандали посміхнувся:

— Я дивуюся, Мати-сповідниця, що ти взагалі залишила там когось живого.

— Їх там залишилося ще дуже багато, — невесело відповіла вона. — Нік зробив за мене велику частину роботи!

— Я ж казав, що він не підведе, Мати-сповідниця! — Зрадів Гобсон.

— О, так! Він врятував мені життя. Якби не цей кінь, то при всій допомозі добрих духів мені не минути загибелі.

Келен опустилася перед галейцями на одне коліно і схилила голову.

— Я вирішила, що повинна попросити у вас пробачення. Нехай ви не розуміли, якими засобами цього досягти, але ви поставили свій обов'язок перед Серединними Землями вище мого наказу, а це — вища мужність. Я визнаю, що була не права. Ви керувалися благородними мотивами. — Вона поцілувала їм руки. — Я високо ціную вашу мужність і шляхетність! Я прошу вас пробачити мене.

— Мати-сповідниця, встань, прошу тебе, всі ж дивляться, — прошепотів командир Райан.

— Тільки коли ти пробачиш мене, — відповіла Келен. — Я хочу, щоб всі знали, що ви були праві.

— А ти не розуміла, чому ми збираємося це зробити, — сказав він. — Добре, я прощаю тебе. Сподіваюся, далі все буде добре.

Келен встала.

— А я сподіваюся, — додала вона з невеселою усмішкою, — що це був останній раз, коли ти не підкорився моїм наказом.

Командир Райан поспішно кивнув:

— Звичайно, ні… Тобто я хотів сказати, звичайно, так. Тобто… Загалом, ми завжди будемо виконувати твої накази, Мати-сповідниця.

— Я зрозуміла, що ти хотів сказати, командир. — Келен важко зітхнула. Але зараз треба багато чого зробити, перш ніж ми дамо бій ворогові.

— Ми?! — Вигукнув Чандалов. — Ми збиралися хоча б дечому навчити цих хлопців, а потім треба буде скоріше дістатися до Ейдіндріла. Нам не можна затримуватися і брати участь в цій війні. Ми повинні…

— Я повинна поговорити з вами, з усіма трьома, — перебила його Келен. Поклич Тоссідіна. Командир, збери своїх людей. У мене і до них є розмова.