История царствования императора Александра I и России в его время. т.4. (1869)
Шрифт:
naj>пя. a сіеотііаіг ІЫІО и бмігшшк то ипіеііцаік ьаіо на|юі,а. оі та.шсі бешомощпыми <ьерін.імн юлнои ни иішыі Я ptinincfl соиасішся па лрпнягк учаі и;і ш ви и і.ініні юти пи]<яіьа ві ІІІнейцарш
Во 2-м ІІнструкцш намі цшіЫ/і совокупно ci авсі]іпісі>пмі. ь.ібинртомь, noслужат. ]1\1<ово к иючі і ni нашихІ іаняпп по LPM\
налпому дьіу Не оипоняіітесь on ним, ни вь ьаьочі, случаі,. и ві оі обепноспі. копа
ьлпіопові, и ІШІСПЦЯ])! каю нл))оіа Я не \очу им І.шппагьаі ни вь каыя меры, коюрыя MOI in бм (i,o il ко ішб\ и н.ірмпиі права
боіыпнн стна и жеіа і -бы чіобп біаюк н< лис IIIксіідаріп бито основано на біаіе всехь сосювіГі и каілонокі л по юм\ не нріпнаю
ннкамім древним, учре/ысніп ІІ]ІОІНВІІІІ\І лон ці.ш
45
Вь 3-хь. Сообразно юму. предписываю намі. воіітн нь сноіпрніе сь лицами наименее при частными мрежнеіі политической
системе Швейцаріп; на осіюианін их мненііі. вы будете дЬііствонать вь отношевіи кь выюда.м'ь ноныхт. кантоновь и будете
доносить о толп. Мне пряло.
Вь 4-хь. Прошу нась убедіпь Гілагонаиеренпых люде» ШвсПцаріи вь юль. что Я принимаю живое учаетіе ві, истшіномі.
б.іаіополучіи ІІХ страны. Я хочу, чгобіл Швеі царія была самостоятельна и чтобы внутреннее енокоі сше и іюлішіческая
свобода этой -страны иашісели исключительно отт. иоитолі сіва ея уставов. Основанные на справедливости, утвержденные
согласіемь всего народа, признанные всемн европейскими державами, они будут прочий и ненарушимы.
Примас. 4-ю тома к» стр. 371-п.
ПИСЬМО ИМПЕРАТОРА АЛЕКСАНДРА I К ВДОВСТВУЮЩЕЙ
ИНПЕРАТРИЦ МАРШ ОЕОДОРОВНЬ, С ИЗВЪСТІЕМ О
СРАЖЕН!!! !!Р!! ЛА-РОТЬЕР.
Его Императорское Величестио нзвъщает любезпеншую родительпицу Свою, что ІЗсевмпшііІ іш:іпис-.іа.гі, новую
благодать на оружіс Союзных Державь. С.іаітеіішая победа одержана над Панолсопом в педрах самой Фрапціи.
Прибыв7> к арміп ш, Шалонь-на-Марие, он иачал немедленно свои наступательный действія и позпамернлся
разбить фельдмаршала Блюхера, подавшагося сь полмвппою своей арміи, из корпуса генерала Сакева
состоящею, до Бріенны, даби сблизиться сь нашею Большою арміею. Корпус-же генерала Іорка оставлев был
между Нанси и Марною, дабы наблюдать за ЛІецомь и силами, кои могли с сей стороны показаться.
Наполеоп атаковаль, 17 геннаря, фельдмаршала Блюхера, нод Нріевною, превосходными
твердое и неустрашимое «•онротивленіе. Блюхері> сохранил Слссіяіціип, образои за собою ноле сражепія и отбім
у пепріятеля 8 пушек капалерінскою атакою.
18 геннаря, фельдмаршал Плюхер'ь нолучилт. ноьеленіс сблизиться еще сь Большою арміею, кгь деревне Транн,
вблизи Бар-сюр-Об лежащей. 19-е число прошло к сосредоточенін сн.гь паших между енх дкухь месгь. w»
намереніи атакоіать на другой день Наполеона соединенными корпусами С'акена, Гіулая. Крот.-ириицд
ішртсмбергскаго, Вреде, греладерскаго, кираспргкаго, и гваі>діи Госсійской. Прусской и Цаденскон. Деіістііите.іыіо,
достопамятный день 20 гепваря покрил Союзныя армін новою славою. ІІрон.іііо.іом Нсемоі ущаго Бога, Наполеон
был совершенно ра.ібпт иод'ь Бріешюн), іютеряль 68 пушекі. и более 4,000 іілеііных, ІІ.ІЬ КОІІХІ. ОДИІІЬ ДИВ)І::ІОІІІІЫИ И
ОДІШ бригадный гепералы. Неіі])іятель сь тои-же ночи находится кь совершен ном отст)пленііі п 21-го числа
сражались наши войска единственно с его арріергардами, нод Лемоиом и Ровен. Армія фельдмаршала Блюхера и
корпусы генерала Вреде и Кроіп.-принца ыіргембергскаго направлены кь нреследованіе за оным. Нольшая-же
арліія устремила двнженія своп на Tpy`a и Санс, но дороге ведущей ва Парпж. Все войска сражались с отличною
храбростью, хладнокривіезі и норядком. Потеря ваша довольно умеренна. Bct» одушевлены чувством, что с
Божіею помощью вичего невозможпаго нет.
ПРИЛОЖЕНЫ К I.IAUI» XLVIII.
(') Thuis НіЫоие du Consulat ir «le l'Empire. XVII. Kilit. de Bin\ 2Ьь
С2) Наиолеонь собраль в Труа: Сіарую и Молодую івардію, ьорп усы Виктора, ЗІармона, резервным дивили Дюфіра и
Гачелшіг, капа іерію ЛГіиьгб, сводпую каюлсріііскую дивнзію Бордссуль и іючсі-
иук> гвардію (,»Аі 1еь d'honneur) ДефранСД. "i. Koch. M'emoires, рош ьегvи л Гпіьюнс de la campagne de 1814. 1. 195.—ТЫиь XVII. 287.
(s) Koch. I. 197.
(*) Plotho. Dcr Kneg m Dcut«chland und Fiankreich in den Jahicn 1813 und 1814. Ш. 134 —136.
– Koch I. 198—202.
(5) Журнала пеходящ. бумаг. J& 61-fi
(•) Koch. I. 204—205.—Генерал МихайловсшГі-Дапнлсвскін Ошісаиіе похода во Франщю, в 1814 году