Комедії
Шрифт:
Пан Журден. Пані, то ви дуже ласкаві до мене, що ви…
Дорант. А чи не час уже й про обід подумати?
Лакей(стиха до пана Журдена). Все готове, пане.
Дорант. Ходімо ж до столу, та нехай покличуть музикантів.
Третя інтермедія: шість кухарів, що готували пишний бенкет,
ДІЯ ЧЕТВЕРТА
Дорімена. О Доранте! Та це ж розкішний бенкет!
Пан Журден. Ви глузуєте з мене… Я волів би запропонувати вам щось достойніше вас, пані!
Дорімена, пан Журден, Дорант і троє співаків сідають до столу.
Дорант. Пан Журден має рацію, маркізо, і я йому дуже вдячний за те, що він так гостинно вітає вас у себе. Я цілком погоджуюся з ним, що обід цей не гідний вас, маркізо. Я сам його замовляв, дроте, мушу признатися, я далеко не такий досвідчений у цих справах, як наші друзі, а через те й обід цей не досить, вишуканий. Людина, що має витончений смак, знайде в ньому багато недоліків… О, коли б за цю справу взявся Даміс, то все було б як слід: на всьому відбилася б його елегантність і глибоке знання справи, він сам вихваляв би кожну страву, і зрештою ви були б змушені визнати за ним високий талант до науки смачно попоїсти. Він розповів би вам багато й вельми красномовно про цей підрум’янений хліб із золотистою скоринкою, що так м’яко хрумтить під зубами; про тонке, ніжне, немов оксамит, вино з чудовим ароматом; про баранячу лопатку, нашпиговану петрушкою; про нормандську телятину — білу, соковиту, що так і тане в роті; про куріпок, що так чудово пахнуть; і як про вінець усього — про бульйон з блискітками жиру та про молоду ситеньку індичку, обкладену голубами й прикрашену білими цибулинками та цикорієм. Що ж до мене, то, на жаль, мушу вам признатися, — я великий профан у цій справі, і, як дуже влучно висловився пан Журден, я волів би запропонувати вам щось багато достойніше вас, маркізо.
Дорімена. Я їм з великою насолодою, — оце вам відповідь на ваші компліменти.
Пан Журден. Ах, які чудові ручки!
Дорімена. Руки найзвичайнісінькі, пане Журдене; ви, мабуть, хочете сказати — цей діамант? О, він і справді чудовий!
Пан Журден. Я, маркізо? Боронь боже, щоб я що говорив про нього! Це було б негідно шляхетної людини; до того ж цей діамант — така дрібничка…
Дорімена. Ви дуже вибагливі.
Пан Журден. Ви надто ласкаві…
Дорант(зробивши знак пану Журденові). Ей! Налийте-но вина панові Журдену та цим добродіям, що ласкаво потішать нас застольними співами.
Дорімена. До гарного обіду музика — найкраща приправа. О, мене вітають тут чудово!
Пан Журден. Пані, це не…
Дорант. Пане Журдене, послухаймо цих співаків: те, що вони нам скажуть, варте далеко більше, ніж усе те, що зможемо сказати ми.
Перший та другий співаки(співають з келихами в руках).
Випий, Філісо, хоч краплю мерщій! Келих в руках твоїх радість несе… КелихуДругий та третій співаки(разом).
Пийте, друзі, не сумуйте! Час не жде на нас, летить. Користайте кожну мить І життя собі не псуйте! Перепливеш чорні хвилі — І прощай, вино, любов!.. Пийте, пийте ж, мої милі, Доки в жилах грає кров! Дурень хай собі міркує, В чому щастя слід шукати, Та нехай іде до ката — Ми його не потребуєм! Слава, мудрість і чеснота Вже наскучили мені; Не зника від них турбота — Щастя в доброму вині!Всі троє(разом).
Скрізь вино, скрізь воно, — пийте, добрі люди! Хлопче, лий, наливай! Наливай і чекай, Доки скажуть: буде!Дорімена. Я певна, що краще співати неможливо. Прекрасний спів!
Пан Журден. А я бачу перед собою, маркізо, щось багато прекрасніше…
Дорівмена. Що я чую! А я й не сподівалася, що пан Журден може бути такий галантний!
Дорант. Даруйте, маркізо! За кого ж ви маєте пана Журдена?
Пан Журден. Я дуже хотів би, щоб вона мала мене за те, що я скажу.
Дорімена. Ну ж бо!
Дорант(до Дорімени). Ви його не знаєте.
Пан Журден. Вона мене знатиме добре, аби схотіла.
Дорімена. О! Що ви на це скажете?
Дорант. Він така людина, що за словом до батька не бігає. Але ж ви навіть не помічаєте, маркізо, що пан Журден доїдає всі ті шматочки, до яких ви доторкнулися.
Дорімена. Яв захопленні від пана Журдена.
Пан Журден. Коли б я міг захопити ваше серце, я був би…
Пані Журден. Ага-а! Та тут зібралася веселенька компанійка! Бачу добре, що на мене тут не чекали! То ось чому ви, коханий мій чоловіче, так поспішали вирядити мене на обід до моєї сестри? Там — до якоїсь вистави лаштуються, тут — бенкет на всю губу справляють! Ось на що ти своє добро гайнуєш?! Невідомих дам без мене приймаєш, наймаєш для них співаків та комедіантів, а мене — геть із власної господи?!