Комедії
Шрифт:
Карта Країни Ніжності — наведена у першому томі роману «Клелія, або Римська історія» і являє собою алегоричну подорож закоханих через різні перешкоди до кохання. У свою чергу, запозичена з середньовічного народного «Роману про Троянду». Використовувалася у світських салонах як галантна гра дворян.
Поліксена, Амінта. — Подібними іменами називалися постійні відвідувачі салону маркізи Рамбуйє (себе вона називала Артемізою).
… якась щаслива пригода відкриє таємницю мого високого походження. — Ця думка підказана Мадлон галантними
… по «Великому Сіріусу» … — Маротта перекручує назву роману «Великий Кір», плутаючи планету Сіріус (фр. Сіріюс) з ім’ям царя Кіра (фр. Сірюс).
Портшез — закритий з усіх боків стілець-ноші. За часів Мольєра портшези були у великій моді, користуватись ними вважалося серед аристократів добрим тоном.
Лувр — колишня паризька резиденція французьких королів. Будівництво Луврського палацу розпочав 1204 р. король Філіпп II Завойовник. Палац кілька разів добудовувався за Франціска І, Генріха II, Генріха IV, Людовіка XIII, Людовіка XIV і Наполеона III; закінчений 1848 р. Тепер — один з найбільших музеїв світу. Вечірній прийом у Луврі — прийом у короля.
Амількар — один з персонажів роману М. Скюдері «Клелія, або Римська історія», ніжний і галантний коханець, протилежність «брутальному» коханцю Коклесу.
«Збірник вибраних творів». — Ідеться про збірники творів тогочасних модних поетів П. і Т. Корнелів, Шаплена, Скюдері, Бенсерада, Буаробера та інших вельможних дотепників, відвідувачів салону маркізи Рамбуйє.
Ви можете почути в кращих паризьких альковах… — За часів Мольєра в аристократичних колах існувала мода, щоб господиня приймала відвідувачів і вислуховувала новини, лежачи в ліжку.
Загадки. — Розгадування віршів-загадок було улюбленою грою в салоні маркізи Рамбуйє.
Портрети — короткі вірші, у яких давалися характеристики якимось особам.
… намагаюся передати в мадригалах всю римську історію. — Мольєр глузує із салонних поетів, які намагалися у форму мадригалів, салонних віршів любовного змісту, ввести серйозні сюжети.
… щось хроматичне… — Хроматизм — зниження або підвищення голосу на півтону. Мадлон вживає «учений» вираз, не розуміючи його значення.
… великим акторам… — тобто акторам Бургундського готелю, гру яких Мольєр висміює за її неприродність і надмірний пафос. Це був перший критичний випад драматурга проти своїх постійних ворогів.
Пердріжон — власник наймоднішого в Парижі галантерейного магазину.
… зблід на виду… — жартівливий натяк на те, що Жодле, як комічний актор, за традицією виступав з обсипаним мукою обличчям.
… командував кавалерійським полком на мальтійських галерах — іронічний натяк Мольєра на кримінальне минуле Маскаріля і Жодле. «Кавалеристами» Мольєр жартівливо називає бліх, що заїдали галерних веслярів.
Шампань, Пікар… — Більшість цих імен, традиційно вживаних у фарсах, означали
… дати натхнення нашим ногам… — салонний вираз, що означає «влаштувати танці».
Куранта… — модний у XVII ст. швидкий, темпераментний танець.
Дійові особи. — Мольєр створив ім’я «Тартюф», в основу його поклавши старофранцузьке слово «truffe» — обман, облуда. Ім’я «Лояль», яким названо продажного судового пристава, по-французькому означає «законний», «чесний».
… двір царя Пето… — тобто дім, у якому панує безладдя.
Катон (Катон Старший, 234–149 рр. до н. е.) — давньоримський політичний діяч, консул, захисник старовинних традицій; відзначався особливою суворістю в питаннях моралі.
Ви помиляєтесь, я не філософ… — Інколи монолог Клеанта вважають виразом думок самого Мольєра. Насправді ж цим монологом він хотів відвести від себе підозру у вільнодумстві, обвинувачення в якому було тоді дуже небезпечним.
Арістон, Оронт, Періандр, Алсідам, Полідор, Клітандр — грецькі імена персонажів різних творів сучасників Мольєра; ці герої відзначалися добротою, справедливістю та іншими чеснотами.
… а я вже мушу йти до в’язнів… — натяк на те, що Тартюф належав до Товариства святих дарів; його члени хизувалися своєю добродійністю.
… скриньку мій нещасний друг Аргас… до рук віддав мені… — Очевидно, Аргас брав участь у Фронді, соціально-політичному угрупованні феодалів проти абсолютистської монархії (1648–1653). Після розгрому Фронди Людовіком XIV частина її учасників була змушена втекти з Франції.
Що б там не казав Арістотель… — Сміючись із псевдоученості Донжуанового слуги, Мольєр примушує його виголошувати абсурдні думки. Арістотель (384–322 рр. до н. е.) нічого не міг знати про тютюн, бо в Європу його завезли тільки в кінці XVI ст.
Епікурейський кабан. — Епікур (341–270 рр. до. н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст, якого католицька церква обвинувачувала у пропаганді розбещеності.
Сарданапал — легендарний ассірійський цар, що прославився своїми оргіями і схильністю до чуттєвих насолод.
… як Олександр… — Мається на увазі Олександр Великий (356–323 рр. до н. е.), македонський цар, визначний завойовник.
Командор — одне з вищих звань у рицарських орденах.
Су — французька дрібна монета.
Медицина — одна з найбільших помилок людства. — Мольєр не вірив у середньовічну медицину, схоластичні традиції якої продовжували його сучасники-лікарі; в багатьох комедіях («Любов-цілителька», «Лікар мимоволі», «Хворий, та й годі» та ін.) він зображував їх шахраями і шарлатанами, які лише шкодили здоров’ю людей.