Країни свiту. Азія
Шрифт:
Ємен складається в основному з арабських племен, які сповізують іслам. Неарабське населення включає переважно вихідців з Індії, Пакистану та Сомалі. За межами країни проживають близько 500 тис. єменців (головним чином у Саудівській Аравії). Етнічний склад населення: араби-єменці - 96 %, індійські народи - 2 %, сомалійці - 1 %. Крім цього, в країні мешкає 10 тис. персів, 2 тис. євреїв, 1 тис. англійців та інші. Найчастіше можна почути арабську мову, англійська вживається для міжнародного спілкування.
Ємен перебуває у «чорному списку держав» за виявлення своЄрідної єменської гостинності. Єменці (особливо східні) люблять викрадати іноземців заради викупу. У 99 % випадків викрадення закінчується благополучно, вас відпустять через тиждень або місяць. За 10 останніх років в Ємені було викрадено
Більша частина єменського суспільства є прихильниками традиційної племінної організації, а також релігійних традицій. На півночі, особливо у великих містах, жінки значною мірою виключені з суспільного життя. Найбільшими племінними конфедераціями є хашиб і бакіл. Центральне керівництво так і не змогло утвердити свою владу у деяких районах, які контролюються племінними об’єднаннями. Більшість чоловіків носять кинджали (джамбія), а деякі й вогнепальну зброю.
Куточок старовинної Сани
Країні властиві багаті культурні традиції, які зародилися ще в сиву давнину. Тут знаходиться кілька чудових архітектурних споруд ісламської епохи. До визначних пам’яток належать вироблені з неопаленої цегли споруди в Хадджі й Шибамі. Конусоподібні будинки з місцевої деревини, що будуються в Тіхамі, також викликають у туристів неабиякий інтерес. У дворі кожного будинку є колодязь, звідки за допомогою віслюків або верблюдів дістають грунтову воду. Вулички міста такі вузькі, що в них не можуть розійтися два віслюки з вантажем. Стара частина Сани - це своєрідний музей, де переважають будинки арабської архітектури. Більшість споруд тут збудовані з сірого каменю. Найсучасніший будинок - аеропорт на острові Сокотра. Його побудували тільки в 2001 році. Ще одна гордість острова - це перша асфальтована дорога. А зовсім поруч із цими сучасними дивами архітектури знаходяться більш звичні для цих країв маленькі будиночки з каменю. Контраст стає ще помітнішим через те, що поряд із багатьма будинками можна побачити «тойоти».
Типове для Ємену гірське поселення
Нещодавно спелеологи натрапили на унікальну печеру. В ній були знайдені написи на давніх мовах та артефакти, які належать періоду, що передував ісламському. Нині до цієї печери приїздять археологи зі всього світу.
Ємен - відстала аграрна країна. Її відсталість - наслідок тривалого панування феодалізму та англійської колонізації. У промисловості переважає кустарне виробництво тканин, предметів домашнього побуту, виготовлення гончарних та ювелірних виробів, зброї. Але є й сучасні підприємства: судноремонтний, нафтопереробний та інші заводи. Найбільші промислові підприємства перебувають здебільшого в державній або акціонерній власності зі змішаним капіталом. Харчова промисловість, яка базується здебільшого на імпортній сировині, є другою за об’ємом виробництва галуззю, після цементної промисловості. А нафтопереробний завод у місті Адені є найбільшим підприємством у південній частині країни. В Ємені є також підприємства, які виробляють текстиль та пластмасу, сіль, фарбу та інші товари.
На території Ємену знаходяться родючі землі Аравійського півострова. Попри те, що їхня обробка потребує величезних затрат, єменці охоче працюють на землі. Терасоване землеробство в горах має давні традиції. Техніка землеробства є відсталою, все робиться вручну. Основні зернові культури - сорго, просо, пшениця, ячмінь і кукурудза. Підвищується врожайність фруктів та овочів. На гірських схилах вирощується якісна кава. Важливою культурою у низовині Тіхами є бавовник. Також вирощуються кунжут і фініки. Велике значення для внутрішньої потреби й контрабандного вивозу в сусідні арабські держави має вирощування наркотичної рослини - ката. Мусульманська релігія не дозволяє єменцям та іншим народам Сходу пити вино, тож вони замість цього вживають листя ката. Але головна експортна культура - специфічний сорт єменскої кави. До речі, назва торгової
Неабияке значення для країни мають також тваринництво (є незначне поголів’я овець, кіз, великої рогатої худоби, верблюдів і віслюків) та морське рибальство.
Туризм на території країни майже відсутній. Приїжджим у країну загрожує малярія, тому для профілактики необхідно вживати ліки. Інша складність - нестача питної води. Місцеві мешканці звикли до спеки, а ось туристи почувають себе комфортно лише тоді, коли ввімкнено кондиціонер. Тому для більшості європейців Ємен на все життя залишається білою плямою на мапі…
Ізраїль - Свята земля
Ізраїль - дивовижна країна, мабуть, єдина у світі, де й нині відчувається живий подих історії. На цій землі, що здавна зветься Святою землею і має особливе значення для віруючих усього світу, можна побачити справжню мішанину різних народів, цивілізацій і релігій. Тут сива давнина природно поєднується із сучасністю, духовна піднесеність - із суто практичними потребами людського життя.
Ця країна розташована в Західній Азії, на узбережжі Середземного моря та Аккабської затоки Червоного моря. Територія її невелика - 21,1 тис. км 2, на якій мешкає 5,4 млн чоловік. Таким чином, щільність становить 250 чоловік на км 2. Ізраїль межує з чотирма азіатськими країнами: Єгиптом, Йорданією, Сирією та Ліваном.
Особливості природи цієї країни обумовлюються її розташуванням: на заході вона омивається водами Середземного моря, уздовж якого простягається вузька смуга приморської низини; з півночі до кордонів Ізраїлю підступають гірські хребти Лівану; на сході приморська низина переходить у плоскогір’я, а на південному заході знаходяться великі райони пустель і напівпустель. Завдяки такому рельєфу відмінності кліматичних умов в різних куточках країни суттєво відрізняються: середня температура серпня, найспекотнішого місяця, коливається від +23° до +30 °C, а найхолоднішого місяця, січня - від +7° до +12 °C. Так само відрізняються вони й за кількістю річних опадів: якщо в районі Верхньої Галілеї вона становить 1000 мм, то поблизу Єрусалима - 500 мм; в пустелі Негев дорівнює лише 200 мм, а на узбережжі Червоного моря, біля порту Ейлат - усього 25-30 мм на рік. У цілому клімат Ізраїлю можна віднести до сухого середземноморського типу із спекотним посушливим літом і м’якою дощовою зимою. Влітку країна нерідко потерпає від спекотних посушливих подихів вітру хамсін, що віє з Аравійської і Синайської пустель. А взимку з моря часто-густо налітають шквалисті вітри з бурями та грозами, а іноді з градом. Подекуди на пагорбах навіть випадає сніг, але тримається він недовго.
Негевська пустеля в південній частині Ізраїлю
Водні ресурси країни досить обмежені, оскільки постійних річок тут небагато, та й ті влітку майже пересихають. Щоб забезпечити водою потреби промисловості, сільського господарства та населення, в Ізраїлі створена централізована система водопостачання та іригації. Важливий постачальник прісної води - Тиверіадське (Галілейське) озеро, яке знаходиться у глибокій котловині на 210 м нижче від рівня Середземного моря.
Незважаючи на недостатню кількість вологи, рослинний світ Ізраїлю досить різноманітний. Він налічує понад 2000 видів рослин, серед яких 115 - ендемічні, тобто такі, що зустрічаються лише в цій країні. Найбільш поширені тут вічнозелений дуб, терпентинове дерево, маслина (або олива), фісташка, ялівець, лавр благородний, суничне дерево, іудине дерево, східний платан, сирійський клен, єрусалимська сосна. У горах також ростуть таборський дуб і сикомор, а в пустелі Негев - колючі акації, зарості зиноваті (або вербняку), тамариск, саксаул тощо. У долині річки Йордан та на заболочених місцях можна побачити зарості морозостійкого лотоса (сізіфів лотос), папірусу та олеандра.