Кришталевий край

Бузько Дмитро

— І тепер ми робимо це, — відказав Грубер.

Авто помчало їх у шліфувальне приміщення. Воно було крите, бо шліфувальні машини боялися дощу й снігу, як усякі машини, хоч їх скляні частини були міцніші за колишні металеві.

Валя

й Грубер дивилися, як крутились у безупинному русі важкі шліфувальні столи, і чавунні рейки з шліфувальними каблуками стирали піском нерівності на склі, поволі міняли пісок, сиплючи все дрібніший. Далі скло полірувалося на полірувальних столах, подібних до шліфувальних. Тільки замість чавунних рейок тут працювали полірувальні круги з повстю, і пісок заміняла мумія — червоний порошок з окису заліза.

Крім вальцованих виробів, тут шліфували та полірували й виливані цілі частини стандартних скляних будинків. Для цього були особливі складні шліфувальні та полірувальні верстати.

За півгодини літак Валі й Грубера знову летів у синьому просторі неба. Вгорі над ними, зовсім близько, стояли перисті хмарки. Внизу розіслалася зелена весела. країна, колишня пустеля.

— Ну що, годі вже? Летімо на Кавказ? — запитав Грубер.

— Ні, ще трохи подивимося на цей кришталевий край, — попросила Валя.

— Та хіба ж тільки цей край кришталевий? — сказав Грубер. — Скрізь тепер побудовано кришталеві міста.

— А це Кришталеве місто все ж перше з них, — боронила Валя свій улюблений, в пустелі

народжений край, — дивись, яке гарне! Скеруй літак на нього.

Грубер скерував літака. До них наближалося їхнє казкове місто. В сонячному промінні горіли самоцвіти — різнобарвні будинки. Справжні самоцвіти, бо людський геній, відкривши будову й спосіб утворення коштовних через свою рідкість кристалів, тепер сам творив їх і з них будував кришталеві будинки. Сині хвилі синього Каспію, колишнього мертвого моря, плюскотіли в кришталевій гавані Кришталевого міста. Зелені сади, кришталеві оранжереї, зелені луки з джерелами води, здобутої з глибин, оксамитовим поясом оперезали Кришталеве місто з боку землі. Від міста кришталевими гадючками бігли до Кара-Бугазу, на виробництво, у скляних жолобах електро-кулькові поїзди. Далі, в колишній пустелі, а тепер у зеленому краї, тут і там розташувались кришталеві міста…

— Кришталевий край, — воркувала Валя, милуючись краєвидом, — тут зовсім немає старих кам'яних міст. Тут усе нове. Нове, кришталеве життя…

1935