Іміджмейкер із Москви
Шрифт:
П'ятдесят дві хвилини потому іміджмей-кер з асистентом уже сиділи у валютному барі аеропорту.
– Ну что, Артурчик, приступим к процессу адаптации? – оптимістично запитав Нестор Євграфович помічника і, подавши знак барменові, зробив замовлення:
– Два бокала кипрского вина, пожалуйста.
– А на Кипре будем ностальгировать горилкой с перцем… – у тон шефові промовив асистент і мрійливо додав: – Там хорошо. Снимем виллу у лагуны – с пальмами, бассейном, дельфинами
Іміджмейкер, поблажливо посміхаючись, поплескав помічника по плечі:
– Ишь, размечтался… Ладно – на Кипре отдыхаем – никакой политики, никаких выборов, никакой социологии. А потом… Что там у нас в следующем году?
Артурчик дістав свого записника – точніше, один з його томів – і почав вишукувати у своїх нотатках потенційні місця для застосування їхніх авангардних політтехнологій у не такій уже й далекій перспективі:
– Десяток местных выборов в России…
– Гм-гм… – зморщився іміджмейкер і тяжко зітхнувши, промовив:
– Мы уже убедились, что нет пророка в своем Отечестве.
Асистент перегорнув кілька аркушів свого нотатника-конспекта і продовжив:
– Есть еще несколько парламентских выборов в Средней Азии…
Нестор Євграфович пожвавився і потер долоні.
– Та-ак, уже теплее! – сказав він. Артурчик перегорнув ще кілька листків і
вів далі:
– Ну и в Африке у парочки диктаторов перевыборы. Разумеется, демократические, под контролем международных наблюдателей…
Іміджмейкер багатозначно підняв догори вказівний палець і радісно оголосив своє, як завжди, правильне рішення:
– Вот! На остальные мелочи даже не будем отвлекаться. Ничто не стоит так дорого, как демократическое избрание диктатора на очередной срок… – За нашу новую жизнь!!! – підвівши риску під старою, виголосив тост Нестор Євграфович. Політтехно-логи цокнулися принесеними їм бокалами.
Артурчик, погойдуючись у такт із музикою, повернув голову в бік телевізора, де саме починалося рейтинг-шоу.
– Сделайте, пожалуйста, погромче! – вигукнув він барменові.
На трибунах шаленіли глядачі, на подіумі пританцьовував Михайло Підвальський. Оркестр грав бравурний марш. На сцену вибігли грайливі дівиці у бальних сукнях. Вони по черзі танцювали з Підвальським вальс і співали на мотив мелодії «На сопках Манчжурії»:
«Тихо вокруг, лишь кандидаты не спят. Избирком голоса продолжает считать, Кто же получит мандат?»Підвальський, відпускаючи у вільний танець останню з дівиць, широко розвів руки і розпочав свою завершальну передвиборну шоу-програму:
– Шановні телеглядачі! В ефірі – передвиборне шоу Михайла Підвальського! Останнє у нинішньому політичному сезоні! Цієї ночі усім нам справді не до сну! Ми разом з телеглядачами і гостями студії будемо в найживішому з усіх живих ефірів стежити за підрахунком голосів у виборчій комісії!
Кружляючи в танці, одна з дівиць наблизилася
– Отже, ми маємо перші результати по Центральному виборчому округу нашого міста! – виголосив Підвальський і, розкривши конверт, урочисто виголосив:
– У результаті підрахунку п'ятдесяти відсотків бюлетенів лідирує відомий підприємець, жертва політичних переслідувань Володимир Бабай! – не випускаючи з рук аркуша з проміжним результатом підрахунків голосів, Підвальський завзято зааплодував. За прикладом улюбленого ведучого, студія також вибухнула аплодисментами. Перекрикуючи власноруч розпалену публіку, ведучий намагався продовжити своє шоу:
– Ми пишаємося вами, шановний Володимире Михайловичу! Ми віримо, що і до вашого глибокого політичного підпілля долетіла звісточка про всенародну підтримку вашої героїчної боротьби за економічні реформи!!
Раптом в іміджмейкеровій кишені задзе-ленкотів його мобільний телефон. Нестор Євграфович поглянув на номер, що висвітився на табло, дістав з іншої кишені й одягнув свої золоті окуляри. Іміджмейкер не поспішаючи підніс слухавку до вуха і оптимістично та дуже впевнено почав розмову:
– Так. Слухаю вас, пане Сливка! Я також дещо здивований. Але не турбуйтеся – все під контролем!… Ні, я не в студії… і не в виборчкомі… Де? У барі… Ні, я в жодному разі не знущаюся над вами. Гаразд. Тільки вам, як патріот – патріоту, відкрию таємницю вашого майбутнього успіху. Зараз ми п'ємо за ваше здоров'я разом із головою Центрвиборчкому… І він вас також щиро вітає… Так-так! Завтра зранку ви йдете у виборчком за депутатським посвідченням, а ввечері відсвяткуємо вашу перемогу!… Шануймося!
Політтехнолог поклав мобільник у кишеню і зняв окуляри.
– Выходит, что я теперь – глава Центризбиркома? – іронічно зауважив Артурчик, пригублюючи вино.
Шеф загадково посміхнувся і, піднявши свій бокал, інтригуюче промовив:
– Ах, Артурчик, сегодня ведь ночь чудес. Ты готовься – то ли еще будет!
Тим часом по телевізору продовжувалося рейтинг-шоу Підвальського. Оркестр скінчив «Ріо-Ріту». Ведучий теребив у руках новий – ще невідкритий конверт, нагнітаючи нетерплячість та інтригу аудиторії. Нарешті Підвальський, цього разу дуже неголосно, але з майстерно награною таємничістю, повідомив:
– Щойно нам доставили із виборчкому свіжі дані…
Некваплячись, він розірвав конверт і, поступово збільшуючи силу голосу, речитативом виголосив:
Після підрахунку сімдесяти відсотків бюлетенів у лідери вийшов… – після цих слів Підвальський витримав тривалу паузу, -…кандидат від об'єднання націонал-демократичних сил округу Богдан Степанович Сливка… – ведучий, а за ним і вся студія вибухнули аплодисментами. Перекрикуючи в мікрофон овації, Підвальський продовжував:
– Виборці округу не піддалися на популістські гасла, на дрібні та цинічні подачки пана Бабая, який сподівався сховати свої злочини за депутатською недоторканністю!!! Усі справжні патріоти щиро бажають Богдану Степановичу перемоги і сподіваються, що він продовжить свою героїчну боротьбу за духовне відродження нації вже в якості народного депутата!!!