Моксель, або Московія. Книга трейтя

Білінський Володимир Броніславович

Українській владі слід усвідомити: якщо ми не пройдемо цей шлях самостійно, ми й надалі будемо використовувати «недоїдки з московського столу».

Не буду стверджувати, що це важке національне завдання є першочерговим. Однак хочу нагадати, що не вирішивши цього завдання, ми ніколи не виберемося з тенет московської історичної облуди. Іншого шляху немає! І ніхто за нас цей шлях не пройде!

Сподіваюся, чимало істориків, особливо молодих, прочитавши книгу «Країна Моксель», продовжать почату автором тему. Саме теперішній час вимагає чесних досліджень.

Часи московської брехні канули в лету. Для народів, які звільнилися від колоніальних пут, настав час великого очищення. І виконати цю місію повинна нова генерація української інтелігенції, не пов’язана пуповиною з «тюрмою народів». Адже недаремно великий син Індії Джавахарлал Неру сказав: «Інтелігенція, вихована колонізатором, є головним ворогом свого народу».

Сучасна українська еліта особливо наповнена подібною «інтелігенцією», ворожою своєму народові. Пам’ятаймо про це!

Автор вдячний Богові й Долі за виявлену честь бути серед перших, хто торкнувся великої правди Історії. Хочеться вірити, що нарешті настала пора великого очищення всього українського: культури, мови, звичаїв, історії тощо від відвертої брехні й попутного історичного мотлоху.

Дякую вам, шановні читачі, що набралися мужності, проявили характер і пройшли з автором довгий шлях пізнання Істини.

Література

1. Максимович М. О. Вибрані твори. — Київ: Вища школа, 2004.

2. Слово о полку Игореве. — Москва: Художественная литература, 1985.

3. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / Под редакцией А. Н. Насонова. — Москва: Ленинград, 1950.

4. Соловьев С. М. Чтения и рассказы по истории России. — Москва: Правда, 1989.

5. Яценко Б.«Слово о полку Ігоревім» та його доба». —Київ: Видавництво імені Олени Теліги; Видавництво «Веселка», 2000

6. Миллер В. Ф.«Хинова «Слова о полку Игореве» / Известия отделения русского языка и словесности. —Санкт–Петербург, 1914. — Т. 19. — Кн. 1.

7. Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии / Советская этнография. — 1971. — № 2.

8. Соловьев А. В. Восемь заметок к «Слово о полку Игореве»/ ТОДРЛ. — Москва: Ленинград, 1964. — Т. 20.

9. Попов Н. А. История Императорскаго Московскаго Общества Истории и Древностей Российских. Часть I (1804—1812). — М.: В Университетской типографии (М. Катков), на Страстном бульваре, 1884.

10. Русский Биографический словарь (Чаадаев — Швитков) / Под редакцией А. А. Половцова. — Санкт–Петербург: Типография И. Н. Скороходова, 1905.

11. Русский Биографический словарь. Том II (Алексинский — Бестужев–Рюмин). — Санкт–Петербург, 1900.

12. Попов Н. А. Ученые и литературные труды В. Н. Татищева (1686–1750). —

Санкт–Петербург, 1886.

13. Ключевский В. О. Исторические портреты. — Москва: Правда, 1990.

14. Попов Нил. В. Н. Татищев и его время. — Москва: В Типографии В. Грачева и К, 1861.

15. Шахматов А. А. Квопросу о критическом издании Истории Российской В. Н. Татищева. — Петроград, 1920.

16. Моисеева Г. Н. Спасо–Ярославский хронограф и «Слово о полку Игореве». — Ленинград, 1984.

17. Полное собрание законов Российской империи. Том 16. — Москва, 1830.

18. Большая Советская Энциклопедия (третье издание). — Москва, 1973—1978.

19. Ломоносов М. В. Труды по русской истории, общественно–экономическим вопросам и географии (1747—1765 гг.). Том 6. —Москва; Ленинград, 1952.

20. Шахматов А. А. Заметки о месте составления Радзивиловскаго (Кенигсбергскаго) списка летописи. — М., 1913.

21. Радзивиловская летопись/ Полное собрание русских летописей, т. 38. — Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1989.

22. Радзивиловская или Кенигсбергская летопись/Фотомеханическое воспроизведение рукописи 1902 г. —Санкт–Петербург, 1902.

23. Кондаков Н. П. Записка о минюатюрах Кенигсбергскаго списка начальной летописи/Издание Императорскаго Общества Любителей Древней Письменности. — Санкт–Петербург, 1902.

24. Айналов Д. В. Онекоторых сериях миниатюр Радзиви- ловской летописи/Известия Отделения русскаго языка и сло- вестности Импер. Академии Наук. Т. 10, кн. 1. —Санкт–Петербург, 1905.

25. Носовский Г. В., Фоменко А. Т. Империя. — Москв а: Факториал, 1998.

26. Шахматов А. Л. Описание рукописи. Радзивиловская, или Кенигсбергская летопись/Издание Императорскаго Общества Любителей Древней Письменности. —Санкт–Петербург, 1902.

27. Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. — Санкт–Петербург: Типография М. А. Александрова (Надеждинская, 43), 1908.

28. Иоанн де Плано Карпини. История Монгалов. Вильгельм де Рубрук. Путешествие в Восточные страны. — Санкт–Петербург: Изд. A. C. Суворина, 1911.

29. Карпини Джиаванни дель Плано. История Монгалов. Рубрук Гильем де. Путешествие в Восточные страны. — Москва: Географиздат, 1957.

30. Александр Невский/Серия «Защитники земли Русской». — М.: Граница, 1993.

31. Приселков М. Д. Хансие ярлыки русским митрополитам. — Петроград: Типография «Научное дело», 1916.

32. Березин И. Н. Внутреннее устройство Золотой Орды (по ханским ярлыкам). — Санкт–Петербург: В типографии Императорской Академии Наук, 1850.