Мотря

Лепкий Богдан

Волсі(Wolsey) Томас (бл. 1473–1530) — англійський кардинал, канцлер королівства. Посилив централізацію державного управління, намагався підпорядкувати Церкву державі. За невдалу зовнішню політику був звинувачений Генріхом VIII у державній зраді.

всекоющий— який усе робить, чинить

вскую(старосл.) — чому? із-за чого? за що?

встеклина(з польськ.) — сказ; скаженина, скажениця

габа— турецьке сукно, звичайно білого кольору газардувати — входити

в азарт; захоплюватися, ризикувати гайдук — солдат придворної охорони; виїзний лакей, слуга в поміщицькому домі

гайта— вигук, яким повертають коней направо

ГалятовськийИоанникій (р. н. невідомий — 1688) — письменник, церковний діяч, ректор Київської колегії (1657–1659). Видатний промовець, автор збірки проповідей „Ключъ разумінія", трактату „Наука албо способъ зложеня казаня" та ін.

гаргара— велика, погано опоряджена кімната

Генріх VIII(1491–1547) — англійський король (від 1509 р.) з династії Тюдорів. За його правління проведена Реформація. 1534 р. став главою англіканської Церкви, провів секуляризацію монастирів. Однією з причин розриву з папським престолом був його намір одружитися з Анною фон Норфолк, що порушувало канони католицької Церкви.

гиря— голова (здебільшого поголена)

Гіпомен(Нурротег^) — четвертий із афінських архонтів, з роду Метантидів. Зберігся переказ про його жорстокість. Про жорстоких людей говорили, що вони „нечестивіші, ніж Гіпомен"; у Овідія Гіпомен — переможець і чоловік Аталанти, перетворений разом із нею на левів.

глагол(старосл.) — слово

гов— стій, вигук, яким зупиняють коней

Гондіус(Абрагам Гондіус де Гонт) (до 1638–1692) — голландський живописець і гравер. Жив у Голландії, пізніше в Англії. Зображав ведмедів, оленів, диких кабанів, пожежі, жанрові сцени, переважно в нічному освітленні. Його гравюри кращі за картини.

грань— жар (про вогонь)

гураґан— ураган

ґваранція— гарантія ґзимз [ґзимс] — карниз

Ґловехронь, писка бронь, складай бронь! (польськ.) — Бережи голову, захищай обличчя, складай зброю!

ґуст— смак

даймо на тоє— приміром, наприклад (калька польськ. dajmy na to)

даток— добродійний внесок, пожертвування; дар

декреталії— постанови, ухвали, розпорядження

делятор— донощик, виказувач

дерга— товста і груба тканина; рядно, покривало, килим

деспект— образа, зневага

Джінґіс-хан— Чингізхан (Темуджин) (прибл. 1155–1227), засновник і великий хан Монгольської імперії, організатор походів на країни Азії і Східної Європи, наслідком чого було спустошення, загибель народів і держав, жорстоке монгольсько-татарське поневолення

дзяд(польськ.) — дід;

жебрак

Див— у слов'янській міфології зловісна сила у вигляді птаха диван — килим

дискреція— уміння зберігати таємниці; такт; делікатність

дівина— дивина, дворічна висока трав'яниста рослина з ясно-жовтими квітками, відвар яких використовується в медицині

дідич— великий землевласник, поміщик

Діяна— Діана, римська богиня рослинності, родопомічниця, уособлення місяця

діярій— щоденник; хроніка

Доброгніва(1071–1109) — Євпраксія — київська князівна, донька великого князя київського Всеволода Ярославича, сестра Володимира Мономаха, німецька імператриця. В 15 років вийшла заміж за маркграфа північної Саксонії, але за рік овдовіла. Прийняла католицтво. У 1088 була повінчана з німецьким імператором Генріхом IV під іменем Адельгейди. Наприкінці 1093 р. Євпраксія Всеволодівна, не витримавши брутального поводження чоловіка з нею, покинула Німеччину і відбула до Каносси (Італія), де звернулася за допомогою до Папи Римського. Церковні собори у Константі та П'яченці (1095), на яких виступала Євпраксія Всеволодівна, засудили поведінку Генріха IV. У 1097 виїхала до Угорщини, а звідти в Україну. В 1106 постриглася в черниці. Похована у соборі Успення Богородиці у Києві.

домашня війна— громадянська війна

домів— додому

до нуґ(польськ.) — до ніг

допрос(рос.) — допит

ДорошенкоПетро — гетьманував у 1665–1676 рр. Мав за мету об'єднання і звільнення України від польської і московської влади. Попри величезні зусилля, не зумів цього досягти. На вимогу Москви зрікся гетьманства.

думка— українська лірична або епічна народна пісня, часто журливого характеру. Вокальний або інструментальний твір такої ж назви.

дябел(польськ.) — диявол, чорт

едукований(польськ.) — вихований; освічений

епістемон— начальник над науками і науковими заняттями та знаннями; у черничому житті монах-наглядач, який будив братію, обходив келії, щоб монахи не спали, не проводили пустопорожніх балачок, а займалися справами. У XII ст. термін почав використовуватися для пояснення взаємин між монахами і Церквою в Візантії.

есмь(старосл.) — я є

єдваб— ґатунок коштовної шовкової тканини

єстем(польськ.) — я є

живчик— жилочка на людському тілі, в якій відчувається пульсування крові

жовтільниця— жовтяниця, гепатит

забіє(польськ.) — уб'ю

завестись(з польськ.) — помилитися в комусь чи чомусь

загарливий— запопадливий, запальний

загирити— погубити; загубити