Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій
Шрифт:
Токвіль Алексіс де 415, 476, 490, 498, 500, 523, 527, 550, 561
Толстая Соф'я 150
Толстой Алєксєй 272
Толстой Лев 77, 106, 130, 148, 151, 177, 431, 500, 519, 526
Тор'єнсен Джо 191, 196
Торо Генрі 127
Траян 183
Трегубов Єлисей 295
Труш Іван 136, 481, 482, 521, 562, 563, 569
Туптало Дмитро 344, 536
Турґенєвіван 530, 531
Тучапський Павло 101
Тютюнник Григір 124
У
Ульянов Владімір див. Ленін Владімір
Ульянов Ніколай 303, 307, 308
Унамуно Мігель де 415 Ушкалов Леонід 357, 392, 450
Ф
Фанон
Федері Ф. 33
Фет Афанасій 446
Филипович Павло 84,158
Фіва Кенхрейська 190, 191, 199
Філіпп II 491
Фіппс Ванда 234
Фішбейн Мойсей 59
Франк Сємьон 502, 510, 515, 557
Франко Іван 7, 32, 38, 65, 73—75, 97, 111, 114, 124, 128, 133, 134, 161, 179, 251, 281, 287, 312, 335, 338, 339, 348, 375, 397, 415, 428, 432, 435, 437, 480, 495, 510, 512, 522, 555, 562, 569, 612
Франс Анатоль 220
Фрідріх, імператор 323
Фройд Зиґмунд 69, 75, 112, 123, 208, 337, 464, 586, 587, 613
Фромм Еріх 104, 108, 125, 150, 151, 294, 444, 522, 546, 552
Фуко Мішель 58, 59, 80
X
Хаміда Аіт Ель-Хадж 234
Ханкінг Ш. 33
Хвильовий Микола 42, 274, 289, 302, 379, 504, 546, 561, 603
Хейфец Міхаїл 285, 541, 546, 576
Хесус Тереза де, св. 221
Хмельницький Богдан 31,32, 329—332, 351
Хоткевич Гнат 221, 556
Хуторська Дарія 454
Ц
Цвайґ Стефан 612
Цвєтаєва Марина 70, 110, 135, 149, 212, 231, 430, 455, 457
Цегельський Лонгин 510, 511
Цельз 180, 197, 207
Ч
Чаадаєв Пьотр 499
Чапек Карел 160, 413
Черешньовський Михайло 50
Чернишевський Ніколай 220, 505, 519
Чертков Міхаїл 293, 313
Чехов Антон 514
Чижевський Дмитро 49, 53, 248, 357, 402
Чикаленко Євген 314, 325, 469,481, 507, 524, 540, 545, 550, 590
Чичерін Борис 300
Чосер Джеффрі 404
Чубинський Павло 433, 471
Чуковська Лідія 452
Ш
Шаміссо Адельберт фон 444
Шаповал Юрій 396
Шафігуліна Роза 59
Шевельов (Шерех) Юрій 13, 42, 108, 137, 170—172, 274, 279, 300, 302, 320, 354, 495, 504, 505, 530, 541, 546, 564, 582, 588, 591,592, 603
Шевченко Андрій 32, 38
Шевченко Варфоломій 396
Шевченко Григорій 317
Шевченко Тарас 7, 31—33, 48, 111, 117, 130, 218, 226, 270, 272, 273, 295—297, 303, 304, 310, 315—317, 320, 322, 323, 327, 328, 333, 338, 339, 344, 352, 358, 372, 375, 378, 383, 393, 397, 435, 469, 471, 472, 477, 491, 495, 507, 508, 512, 536, 544, 556, 563, 568, 577, 591, 592, 600—602, 605
Шевченко-Красицька Катерина 150
Шекспір Вільям 129, 133, 146, 171, 229, 251, 369, 398
Шелест Петро 594, 596
Шептицький Андрей, митрополит (граф Роман Олександр Марія) 334, 337, 522, 523
Шептицькі 324
Шимановський Антон 470
Шимановський Борис 470
Шіллер Фрідріх 521
Шлемкевич Микола 316, 421, 449
Шопен Фредерік 75, 461
Шопенгауер Артур 275
Шоу Бернард 413
Шпенґлер Освальд 208, 274, 283, 289, 310, 375, 376, 397, 546, 547, 563
Шраг Ілля 432
Штауфеннберг Клаус Шенк фон 371
Штоль Гайнріх 433
Шуберт Франц 461
Шуман Роберт 461
Шюслер-Фьоренца Елізабет 185, 191, 196
Ю
Юнґ Карл Густав 33, 208, 275, 337, 552, 587
Юрій св. 323
Юстин Філософ 183
Я
Яворницький
Яворський Стефан 354
Якобовскі Людвіґ 115
Яковенко Наталя 353, 364, 414
Ямвліх 222, 223, 235
Янкелевич Владімір 103, 106
Ярская-Смірнова Єлена 56
Яусс Ганс Роберт 175
Яцків Михайло 567
Про автора
ЗАБУЖКО Оксана Стефанівна — поетеса, письменниця, громадський діяч. Народилася 19 вересня 1960 р. у родині філологів. Дебютувала з віршами в періодиці ще бувши школяркою. 1982 р. закінчила філософський факультет, а 1986 р. — аспірантуру з естетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Захистила кандидатську дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» (1987). Репутацію інтелектуального лідера свого покоління здобула в кінці 1980-х — на початку 1990-х pp. публіцистичними статтями на теми стратегічного розвитку української культури. Згодом викладала україністику в США на запрошення Пенсільванського та Пітсбурзького університетів, була Фулбрайтівським стипендіатом у Гарварді, провадила авторську колонку в ряді періодичних видань («Панорама», «Столичные новости» та ін.). З 1989 р. співпрацює з Інститутом філософії НАН України (старший науковий співробітник). Багато подорожує як учасниця міжнародних письменницьких форумів і програм, проте постійно мешкає в Києві, де виконує ряд громадських навантажень (віце-президент Українського ПЕН-центру, член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження», член Національної Ради з питань культури і духовності при Президентові України та ін.).
О. Забужко — автор поетичних збірок «Травневий іній» (1985), «Диригент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), «Новий закон Архімеда» (2000), «Друга спроба: Вибране» (2005). Її вірші перекладені понад тридцятьма мовами, відзначені нагородами низки міжнародних фестивалів поезії, а в Канаді — Поетичною премією 1997 року як краща поетична книжка зарубіжного автора. У США й Канаді на вірші О. Забужко написано кілька ораторій і одну оперу («Клітемнестра», комп. В. Балей). В Україні всенародну славу письменниці приніс роман «Польові дослідження з українського сексу» (1996), перекладений у дванадцяти країнах і внесений британським видавництвом Anthem Press до списку «сучасної світової класики». Оксана Забужко є також автором повісті «Казка про калинову сопілку» (2000), збірки повістей і оповідань «Сестро, сестро» (2003), книг есеїстики «Хроніки від Фортінбраса» (1999; екранізована 2001 р. на Київській студії хронікально-документальних фільмів), «Репортаж із 2000-го року» (2001) і «Let My People Go: 15 текстів про українську революцію» (2005). Крім того, її перу належать дві літературознавчі студії — «Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період» (1992) та «Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу» (1997).
Творчість О. Забужко удостоєна багатьох міжнародних та національних премій і нагород, у тому числі премії Фонду Рокфелера, «гранту для геніїв» Фундації Джона і Кетрін Мак-Артур, Фундації Больяско для лідерів сучасного мистецтва, численних відзнак «Книга року» і «Книга десятиліття» тощо. Європейська критика називає письменницю «творцем постмодерного романтизму».
Ілюстрації
1. Сидять (зліва направо): Оксана Старицька і Ольга Косач. Стоїть Лариса Косач. Фото 1896 р. ( до стор. 48)