Чтение онлайн

на главную - закладки

Жанры

Один в океані
Шрифт:

Зібравши всі свої сили, я гребу одним веслом і підпливаю до корабля. Пасажири заводять з нами дружню розмову, а помічник капітана наказує дати нам трохи харчів і води. Та в цей момент з'являється капітан, більше схожий на фельдфебеля.

— Годі вам розбазікувати, рушаймо! У нас немає часу на різні там експерименти! — кричить він.

Ну й джентльмен! Насупившись, Джек мовчки дивився на корабель. Ось уже п'ять днів він не курив і сподівався одержати хоч одну сигарету, але зараз не хоче просити. Помічник поспішає дати команду. Наша розмова скінчилась. Ніхто навіть не запропонував

нам піднятися на борт. «Сіді Феррук» зникає вдалині разом з своїм «люб'язним» капітаном.

Ми не сподівалися, що ця зустріч коштуватиме нам дорого, що нам потім довго дорікатимуть за оту сміховинну «допомогу». Але ті, хто ганьбив нас, забули, що десять днів із чотирнадцяти ми пропливли без їжі та води, а останні чотири дні їли тільки морського окуня й пили риб'ячий сік. Хіба ми знали, що нас вважатимуть за дурисвітів через те, що ми звернулися по допомогу тоді, коли наше становище було таке ж, як становище нещасних з фрегата «Медуза»?

Вони забули, що ми протрималися чотирнадцять днів. А більшість потерпілих з «Медузи», хоч вони й мали воду та вино, загинули вже на дванадцятий день.

З 7 ДО 21 ЧЕРВНЯ

«Сіді Феррук» швидко віддаляється. Бажаю вам, капітане, щоб ви ніколи не брали участі в таких експериментах, як наш.

Ми не знали, що ваш корабель повіз із собою вантаж насмішок, пліток і образ, яких ми мали зазнати найближчим часом.

… Джек усе ще лає французького капітана за неввічливе поводження. Я цілком поділяю його обурення. Та все ж добре, що наші близькі одержать про нас звістку і що ми перемогли спокусу піднятися на борт корабля… Експеримент триває.

Ми радіємо, що можемо тепер удосталь напитися прісної води, і відкриваємо мішок з продуктами. В ньому морські сухарі, чотири бляшанки м'ясних консервів і одна бляшанка згущеного молока.

Барометр нам не збрехав: хоч і світить яскраво сонце, але вітер знову дужчає. Тільки цього разу він дме вже в потрібному нам напрямі: на зюйд-зюйд-вест.

Наближаємося до Менорки. Ось уже бачимо нашу давню знайому: о дванадцятій годині дня, в неділю, 8 червня, на горизонті з'являється вершина Topo. Тепер її видно краще, ніж вісім днів тому. Чи ж зможемо ми цього разу подолати прибій і пристати до берега?

Балеарський архіпелаг складається з шести островів. Найбільші з них — Менорка, Мальорка та Івіса. Менорка, до якої ми наближаємося, лежить трохи на схід від інших. На південному березі її розташована столиця Маон, уславлена завдяки бою, яким біля цього міста керував герцог Рішельє. Ми можемо пристати лише в двох місцях: на сході, біля Маона, і на заході, в маленькому порту Сьюдадела. Скелі, що оточують узбережжя з півночі, не дають змоги пристати до острова. Вони були свідками багатьох корабельних аварій, і зокрема загибелі «Генерала Шанзі» в 1910 році. Отже, нам треба їх обминути.

Спочатку ми прямуємо до північно-східних берегів острова, сподіваючись дістатися до Маона вночі. Але вітер звів нанівець наші плани і відкинув нас на

захід. Наступного ранку виявилося, що ми перебуваємо на відстані кількох кабельтових од північної частини острова. Де ж оті квітучі затоки, що одразу уявляються при самій згадці про Балеарські острови? Пляжі розташовані тільки на південному узбережжі. Протягом трьох днів, що тягнуться для нас нескінченно довго, ми пливемо вздовж берегів, не маючи змоги пристати до них, хоч це зовсім близько. Я старанно знімаю берег на кіноплівку: вона буде нашим свідком, якщо раптовий вітер знов однесе нас у море.

У понеділок ми починаємо потроху наближатися до північно-західної точки острова. Берег так близько, що я бачу навіть дикого кроля, який біжить пагорком.

Муки голоду минули: я щодня займався підводним полюванням. Боже мій, які це чудові місця для мисливців і рибалок! Протягом усього нашого плавання вздовж узбережжя і під час перебування на острові я майже щодня полював по годині з рушницею і щоразу добував не менше як шість кілограмів риби.

А проте ми поспішаємо дістатися до порту. Хочеться якнайшвидше закінчити перший етап подорожі і переправитися в Малагу або в Танжер, словом, кудись ближче до Гібралтара. Тоді ми зможемо вирушити в плавання через Атлантичний океан.

У вівторок, 10 червня, під час заходу сонця, ми пливли за кілька десятків метрів од північно-західних берегів Менорки. Легенький вітрець поволі наближав нас до берега, але потім він залишив нас, і саме тоді, коли нам треба було огинати мис Менорку. І, як на зло, жодної бухти чи затоки, де можна було б кинути якір! А вітер з берега, як на біду, знову гнав нас у відкрите море. Менорко, земле обітована, невже ми втратимо й тебе? Невже нам доведеться знову кружляти у Валенсійській затоці, наче в Дантовому пеклі?

Ми докладали всіх зусиль, щоб затримати, уповільнити дрейф на північ за допомогою нашого підводного парашута. На жаль, течія несла наш човен на північ. Прокинувшись у середу, 11 червня, на вісімнадцятий день подорожі, ми з відчаєм побачили, що принаймні 15 миль пролягло між нами і давно очікуваним берегом.

Та надія знову повернулася до нас. Здійнявся легкий бриз з моря, і ми знову поволі почали наближатися до західного узбережжя — мису Менорки. Ми знали: досить обігнути цей мис і пройти з милю на південь, щоб потрапити в маленький порт Сьюдадела, який здається нам рятівним пристановищем. О 10-й годині ранку ми — о радість! — помічаємо нарешті з десяток рибальських човнів.

Метрів за двадцять од берега до нас наблизився один з човнів, узяв на буксир, і через десять хвилин, усе ще не вірячи собі, ми вже входили в чудовий маленький порт, який одразу ж нас зачарував. Однак принади і спокуси землі були небезпечні для мого товариша, незважаючи на всю його мужність, стійкість і витримку, проявлені під час плавання.

Наше прибуття зацікавило багатьох мешканців міста. В порту зібрався цілий натовп. Попереду стояв уже літній іспанський офіцер з розумними очима. Кинувши погляд на наш прапор, він звернувся до мене. Я ледве стояв на ногах, і мене підтримували два люб'язні чоловіки. Зав'язалася коротка розмова:

Поделиться:
Популярные книги

Бестужев. Служба Государевой Безопасности

Измайлов Сергей
1. Граф Бестужев
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Бестужев. Служба Государевой Безопасности

Попаданка в семье драконов 2

Свадьбина Любовь
6. Избранницы правителей Эёрана
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
6.40
рейтинг книги
Попаданка в семье драконов 2

Неудержимый. Книга IX

Боярский Андрей
9. Неудержимый
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Неудержимый. Книга IX

Идеальный мир для Лекаря 7

Сапфир Олег
7. Лекарь
Фантастика:
юмористическая фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Идеальный мир для Лекаря 7

Развод, который ты запомнишь

Рид Тала
1. Развод
Любовные романы:
остросюжетные любовные романы
короткие любовные романы
5.00
рейтинг книги
Развод, который ты запомнишь

Мастер 9

Чащин Валерий
9. Мастер
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
технофэнтези
аниме
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Мастер 9

Лучший из худших

Дашко Дмитрий
1. Лучший из худших
Фантастика:
фэнтези
попаданцы
5.25
рейтинг книги
Лучший из худших

Наследник

Шимохин Дмитрий
1. Старицкий
Приключения:
исторические приключения
5.00
рейтинг книги
Наследник

Жандарм

Семин Никита
1. Жандарм
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
аниме
4.11
рейтинг книги
Жандарм

Хозяин Теней 2

Петров Максим Николаевич
2. Безбожник
Фантастика:
попаданцы
аниме
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Хозяин Теней 2

Газлайтер. Том 18

Володин Григорий Григорьевич
18. История Телепата
Фантастика:
попаданцы
аниме
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Газлайтер. Том 18

Недотрога для темного дракона

Панфилова Алина
Фантастика:
юмористическое фэнтези
фэнтези
сказочная фантастика
5.00
рейтинг книги
Недотрога для темного дракона

Часовая башня

Щерба Наталья Васильевна
3. Часодеи
Фантастика:
фэнтези
9.43
рейтинг книги
Часовая башня

Его нежеланная истинная

Кушкина Милена
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
5.00
рейтинг книги
Его нежеланная истинная