Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
Шрифт:
Біжучи по полю, вони скошували нападників і блокерів супротивника, включаючи і їх ключового. Здоровенний нападник розфарбованих видер у нього броц, а потім підкинув його в повітря настільки високо, наскільки міг.
Гравець з блискавками, який був напоготові, стрілою промчав крізь лінію нападників у смертельній гонці і зловив броц ще до того, як той торкнувся землі.
Він випередив усіх гравців іншої команди, що переслідували його. Добравшись до протилежного кінця поля, він метнув броц в кут воріт, протилежний тому, куди
Блокери пірнули під нього — він зробив легкий стрибок в сторону — і вони купою звалилися на землю біля нього. Риссю він добіг до сітки і назад взяв в руки броц.
— Хто той чоловік? — Низьким голосом запитав Джеган.
Келен зрозуміла, що Джеган мав на увазі того ключового гравця з нанесеними стрілами блискавок на його обличчі, людини з сірими очима.
— Його звуть Рубен, — відповів командер Карго.
Це була брехня. Келен знала, що не це ім'я носив той чоловік. У неї абсолютно не було ніяких міркувань з приводу його справжнього імені, але його ім'я було не Рубен. Рубен — таке ж маскування, як бруд, як червона фарба, що покривала його зараз. Рубен — його не справжнє ім'я.
І тут же в неї виникло питання: що змусило її так подумати.
У момент, коли днем раніше вони в перший раз зустрілися очима, вона зрозуміла, що він її знає. Значить, він кимось доводився їй в минулому. Вона не пам'ятала його, вона не знала його справжнього імені, але вона знала, що його звали не Рубен. Просто це ім'я йому не підходило.
Пролунав сигнал рогу, відзначаючи кінець першого раунду. Пісочний годинник був перевернутий, і ріг видихнув звук знову. Червона команда вже зібралася на своєму кінці поля, позаду їх стартової точки. Вони не потрудилися навіть використати перевагу щоб почати з секції, звідки їм дозволялося розпочати напад.
Замість цього, гравець, кого командер Карго назвав Рубеном, вже володіючи броцем, подав непомітний знак рукою. Брова Келен сіпнулася — вона помітила цей рух, оскільки уважно спостерігала за ним. Вона ніколи не бачила, щоб ключовий користувався подібними сигналами рукою.
Чоловіки, які грали в Джа-Ла, зазвичай діяли, як скоординований натовп, виконуючи призначену роботу на своїх позиціях — або блокерів, або нападаючих, або захисників, які пристосовували кожного в залежності від ситуації, що склалася.
Тактика гри полягала в тому, що якщо кожен гравець буде діяти на свій розсуд, то це дозволить команді вести гру з непередбачуваними ситуаціями, які швидко змінюються під час гри. Гравці, в деякому розумінні, кожен вирішував сам, як йому поступати.
Команда Рубена була іншою. Отримавши сигнал, вони розвернулися і скоординованим способом зібралися перед ним в атакуючому порядку. Вони не діяли, як невизначено узгоджений натовп; вони вели себе, як добре дисциплінована армія, що іде в бій.
Гравці іншої команди, до того часувже досить розгнівані, кожен з яких палав жадобою помсти, помчали на перехват
Після перетину центру, гравці червоної команди всі, як один, розвернулися і рушили до сітки воріт по правому флангу. Наче ведмеді в шаленстві, вся обороняюча свої ворота команда кинулася на них.
Їх блокери знали, що їхнє завдання полягає в блокуванні супротивника, і вони мали намір зупинити просування червоної команди до того, як вони зможуть досягти переможної зони.
Але Рубен не пішов за своїми. В останній момент він рвонув уліво. Абсолютно один, навіть без підстраховки нападниками, він рушив по діагоналі в іншу сторону поля і дістався до сітки воріт зліва.
Велика частина гравців обох команд зіткнулася, утворивши величезну купу, і при цьому деякі із захисників навіть поняття не мали, що під всією цієї купою — його вже немає, хоча, звичайно, були переконані в зворотному.
Тільки один захисник волочився позаду, оскільки, помітивши маневр Рубена, вчасно розвернувся, щоб блокувати. Рубен пригнув плече і вдарив захисника прямо в груди, і, вибивши з нього дух, змусив його розпластатися. Не зупиняючись, Рубен дістався до кидкової зони поля і закинув броц в сітку.
Червона команда відбігла назад на свою частину поля, готуючи другу атаку, оскільки у них ще було достатньо часу в запасі. Кожен з них, поки чекав поспішаючого до них через поле суддю з броцем, стежив за поданими рукою знаками їх захеканого лідера.
Швидкий і простий знак, значення якого Келен абсолютно ніяк не розібрала. Коли суддя кинув броц Рубену, той стрімко зірвався в смертельний забіг. Його команда була напоготові і, розвернувшись віялом, послідувала вперед, створюючи щільну лінію перед ним.
Коли розгнівана, неорганізована група гравців іншої команди була в одному кроці від зіткнення, гравці червоної команди звернули ліворуч, пробиваючись крізь бар'єр захисників, зміщуючи момент інерції вліво.
Рубен, який був недалеко за лінією своїх гравців, різко пішов вправо і наодинці помчав по відкритій землі. Перш, ніж будь-який блокер зміг дістатися до нього, він, заричавши від зусилля, кинув броц з місця, що знаходилося далеко за межами стандартної одноочкової зони.
Було надзвичайно важко забити гол з такої дальньої відстані. Кинутий звідти броц, який потрапив би в ціль, приносив два очки, а не одне.
Броц описав дугу по повітрю вище голів захисників воріт, які з диким зусиллям намагалися дострибнути до нього. Збиті з пантелику дивним однолінійним нападом, вони ніяк не очікували такої далекобійної спроби кидка, а тому не були готові до цього. Броц опинився в сітці.
Пролунав гудок рогу, сповіщаючи кінець періоду, виграний червоною командою. Натовп ошелешено схопився з роззявленими ротами. У першому ж своєму періоді червона команда отримала аж три очки на свій рахунок — не кажучи вже про тих два, не зарахованих, що забив Рубен.