ОУН і УПА
Шрифт:
[14] С. Мечник, "Декілька спостережень із минулого", у ЗЧ ОУН, "Вишкільні матеріяли", 1958, ст. 158.
[15] "В десяту річницю створення Революційного Проводу ОУН", в "Сурма", Мюнхен, ч. 18–19, лютий-березень 1950; передрук у С.Бандера "Перспективи Української Революції", ст. 178.
[16] Див. С.Бандера "Командир-Провідник", "Перспективи Української Революції", ст. 296.
[17] Там же.
[18] Текст "Маніфесту ОУН" у ЗЧ ОУН, "ОУН", серія БУП, ч. 1, 1955, ст. 21-3.
[19] Текст "Постанов Другого ВЗ ОУН" у ЗЧ ОУН, "ОУН", БУП ч. 1,ст. 24–47.
[20]
[21] Порівняй у Я.Стецька "30 червня 1941" ст. 220. Іван Климів, краєвий провідник ОУН на ЗУЗ, видав проклямацію про негайне творення української армії, що її підписав він, як "Головнокомандуючий Збройних Сил". Там же, ст. 241. Також у П.Мірчука, "Роман Шухевич", Ню-Йорк, 1970, ст. 105.
[22] Навіть російський історик ствердив існування досить сильних українських націоналістичних збройних відділів. Див.: Н.К.Попель, "В тяжкую пору". Москва. Воєннеє Издательство Министерства Оборони СССР, 1959, ст, 6, 47.
[23] Марко Віра, "Сім літ визвольних змагань". Буенос-Айрес, Вид. "Промінь", 1946, ст. 20. Також розділ "Українська міліція" у С.Мечника, "У боротьбі проти московської агентури", Мюнхен, 1980.
[24] Див. Я.Стецько, "30 червня 1941", ст. 182–183.
[25] Див. полк. М.Омелюсік, "УПА на Волині в 1943 р."у "Вісті Комбатанта", ч.1–2 (22–23), 1966; передрук у "Літопис УПА", т. 1, Торонто, 1978, ст. 19–20.
[26] Про ці три школи див.: А.Осипенко (О.Горновий), "Вклад ОУН у справу творення і розбудови УПА" в "Осередок пропаганди і інформації", рік І, випуск ч. 1, 1948; передрук ЗЧ ОУН, "УПА", серія БУП, ч. 6, 1957, ст. 26.
[27] Див. Микола Гордієнко, "З волинських і поліських рейдів УПА", Торонто, 1959, ст. 11–12.
[28] Текст заяви видрукований у книжці Л.Гірняка, "На стежках історичних подій", Ню-Йорк, 1979, ст. 324.
[29] Див. "Дружини Українських Націоналістів", Мюнхен, 1953, серія "Наша книгозбірня", ч. 13; також Мирослав Кальба, ред. "У лавах дружинників", "Спогади учасників", Денвер, 1982.
[30] Див. полк. М.Омелюсік, "УПА на Волині в 1943 р." в "Літопис УПА", т.1, Торонто, 1978, ст. 20–21.
[31] Порівняй П.Мірчук, "УПА", Мюнхен, 1953, ст. 29. Текст постанов І Конференції ОУН в М. Лебедя "УПА", 1946, ст. 17.
[32] Л.Л.Лохнер, "Ді Ґеббел'с Даєріс", Ню-Йорк, Атлантік Пабл., 1948.
[33] "Постанови Другої Конференції ОУН" у ЗЧ ОУН, "ОУН", серія БУП, ч. 1, 1955, ст. 61–74.
[34] Я.Стецько, "30 червня 1941 р.", ст. 14.[35] Опис СКВ у П.Мірчука, "УПА", ст. 237–238.
[36] Див. Аркадій Тис, "Із перспективи трьох років", у "Визвольний шлях", Лондон, р. І, ч. 1, січень 1946, ст, 18.
[37] С.Бандера "До проблеми політичної консолідації" у "Визвольна політика", 1946, ч. 4–5, червень-липень; передрук у С.Бандера, "Перспективи Української Революції", ст. 25.
[38] Порівняй Л.Шанковський "УПА", в "ІУВ", ст. 687.
[39] О.Дяків (А.Осипенко)
[40] Див. "Комунікат Проводу 34 ОУН в справі закордонних рейдів УПА літом 1947 р.", ЗЧ ОУН, "ОУН", серія БУП, ч. 1, 1955, ст. 328. Цей факт задокументований у заяві ГК УПА з 25 вересня 1947 р., підписаний ген. Тарасом Чупринкою, в якій читаємо: "Українська Повстанська Армія постала з бойових груп ОУН (керованої С.Бандерою) в 1942 р. в умовах завзятої боротьби українського народу проти гітлерівських загарбників". ЗЧ ОУН, "УПА", серія БУП ч, 6, ст. 178.
[41] 3Ч ОУН, "ОУН", серія БУП ч. 1, 1955, ст. 74–89.
[42] Я.Стецько, "30 червня 1941 р", ст. 140.
[43] Див. П.Мірчук, "Роман Шухевич", Ню-Йорк, 1970, ст. 173. Про ступінь майора, наданий Романові Шухевичеві весною 1943 р., гляди у П.Мірчука, "УПА", ст. 239, 251.
[44] Згідно з П.Мірчуком, цей ГВШ Проводу ОУН складався з 12 членів ОУН і 2 нечленів. Гляди його "УПА", ст. 251.
[45] Див. С.Вожаківський, стаття у "Віснику" вид. ОО4СУ, Ню-Йорк, серпень 1954, ст. 38–39.
[46] Порівняй: Л.Шанковський, "УПА", в "ІУВ", ст. 687.
[47] "Комунікат Проводу 34 ОУН у справі закордонних рейдів УПА літом 1947 р." в 34 ОУН, "ОУН", серія БУП, ч.І, 1955, ст. 328.
[48] "Постанови III. НВЗ ОУН" у 34 ОУН, "ОУН", серія БУП, ч. 1, ст. 90-121.
[49] Григорій Васькович, "Роман Шухевич — провідник повстанських війн", у 34 ОУН, "Генерал Роман Шухевич", серія БУП, 1966, ст. 78. "Вступ програми УПА" у збірнику "У боротьбі за волю — під бойовими прапорами УПА", 146; передрук В-во ТПН ОУН "На сторожі", Авгсбург, 1949, ст. 189.
[50] Добрим свідченням є книжка М.Данилюка "Повстанський записник", Ню-Йорк, 1968.
[51] Документом, що засвідчує повищі висновки, є "Політична деклярація УПА", видана Проводом ОУН у вересні 1943 р. Див. "Літопис УПА", т. 1, Торонто, 1978, ст. 121–126. Точніша аналіза співдії ОУН і УПА подана у книжці П.Мірчука "УПА", ст. 236. Темі пов'язання УПА з ОУН багато уваги присвячує Юрій Тис-Крохмалюк у книзі "УПА Ворфер ін Юкрейн", Ню-Йорк, 1972. Подані різні діяґрами цієї співпраці, зокрема дивись розділи 6 і 7.
[52] Добрим прикладом найтіснішої співпраці між СБ ОУН і контррозвідкою УПА було викриття славного російського агента Александра Псідзе (Чхеїдзе, Чапаєва). Див. М-ч, "Перша старшинська школа УПА". "До зброї",ч.9.
[53] Див. С.Ф.Хмель, комендант старшинської школи "Олені", в його "Українська партизанка"; передрук в ЗЧ ОУН, серія БУП, ч. 8.
[54] Текст постанови в ЗЧ ОУН, "УГВР", серія БУП, ч. З, 1956. ст. 27–28.
[55] П.Мірчук називає шефом Штабу УПА-Захід сот. В.Хмеля. Гляди його "УПА", ст. 245. Але в своїй книзі "Роман Шухевич" П. Мірчук називає шефом Штабу УПА-Захід Степана Новицького-Вадима-Степа, назв. твір, ст. 113.