Побачити Алькор

Ешкилев Владимир Львович

Стор. 183: Заляпану кров'ю постіль спалять разом із (матрацем =>) матрацом.

Стор. 188: Громадянка Анісімова утримувалася спочатку в спецінтернаті,

потім на «малолєткє» і у психіатричній (кліниці =>) клініці з листопада дві тисячі першого до липня дві тисячі шостого року.

Стор. 197: Туди (з'їзжджаються =>) з'їжджаються люди Сулименка.

Стор. 198: Він прокинувся від того, що Кабарда (тормосив =>) термосив його за плече.

Стор. 211: Лічильник висів на просторій кухні, де готували їжу три молоді жінки в (одинакових =>) однакових балахонах і хустках.

Стор. 220: Його (обличя =>) обличчя зблідло, на ньому окреслились вилиці.

Стор. 228: В нього там набір самурайських (мечей =>) мечів.

Стор. 237: На коліна, (лицаре =>) лицарю!

Стор. 259: —

Ти не шизонута, я ж не про те, — Кабарда підіткнув (края =>) краї ковдри, якою була накрита Мармура.

Стор. 266: Це можна було назвати везінням, адже з-під широкого (коміру =>) коміра спецівки доглядача виглядав край бронежилета.

Стор. 275: Тіло (кілерши =>) кілерші впало на асфальт уже за периметром резиденції.

Стор. 275: Поліна підійшла до (кілерши =>) кілерші, присіла.

Стор. 287: — Майже, — вона раптом припинила роздивлятися власні нігті, наблизила своє (обличя =>) обличчя до Пітерового і прошепотіла: — Насправді — ви надзвичайно цікавий чоловік.

Стор. 289: Перехрещені під щитами списи і бойові сокири, мечі і (шлеми =>) шоломи.

Стор. 308: Командор відвів адвоката у (дальний =>) дальній кут храмового передпокою.