Пригоди. Подорожі. Фантастика - 89
Шрифт:
Імператор обірвав лакея на півслові:
— Яіре і Вонад — жертви гегемоніста Вотоли, ие забувай про це, інша справа, що вони бездарно провели слідство. Ось підтвердження — записи допитів Кузьми, профанація високого мистецтва!
Лакей Нілат кивнув.
Обоє довго й уважно слухали плівку: імператор з любові до імперії, лакей — з любові до імператора.
— Ну? — озвався імператор
Лакей думав. Взагалі, є в нього міркування, але, пам’ятаючи долю Вотоли, лакей Нілат вагався: сказати чи ні? Що йому нині дорожче, власне життя-буття чи процвітання імперії, оточеної зовнішніми й начиненої внутрішніми ворогами? Важко сказати, лакей Нілат упрів, ну й ситуація, хоч розірвися…
Імператор Нілат прискалив око, одразу згасивши щиру й невимушену посмішку, проте змовчав. Нічого, він собі запам’ятає: “хоч розірвися” — пароль терористів, запам’ятає…
Те, що наважився сказати лакей Нілат, не було новиною для імператора, та йому завжди подобалось слухати і помічати, як тремтить у лакея голос, немов кожне слово було останнім.
— Процвітання імперії і любов до імператора — основа основ життя-буття, — лакей ще й цитату хотів додати, але підходящої не згадав. — На жаль, Земля знехтувала цим природним законом еволюційної перспективи, поведінка Кузьми тому доказ. Нужда і злоба зробили людей жорстокими і небезпечними. Світло нашої цивілізації, а також, на жаль, пучки плазмової есенції не проникають поки що крізь їхні космічні кордони. Межа допустимого сьогодні — це межа наших володінь, межа розпросторення світла миру і благоденствія…
Імператор слухав з інтересом, наче самого себе. Лакей-терорист, а розумний нівроку — таких нам не треба, розум — матерія смерті, причина нужди й злоби, тимчасом як він, імператор, впроваджує культ процвітання.
— Бездарні Яіре і Вонад, — вів далі лакей, — паплюжили пам’ять Кузьми, його національну гідність, культурні та історичні святині, а треба було розпинатися в нашій любові до всього земного, аби він повірив, що зможе вернутись додому, і розкодувався як біосплав. Біосплав Кузьми — ключ до біосистеми всього живого, до біосистеми, за наявності якої не існує межі допустимого, тобто кордону між нами й Землею…
“До біса розумний лакей! Як я раніше його не помітив?” —
…і жінка взяла їх за руки, і пішли вони втрьох, і дороги не знали, й не відали, що з ними буде — їх кликали Сонце, Земля і Воля, незвідане і прекрасне…
ЗМІСТ
ПОДОРОЖІ
Де Боплан Левассер. ОПИС УКРАЇНИ
Кузнецов Олександр. “ІКАР” — ВІТРИЛА НАД ОКЕАНАМИ
Фурдуй Ростислав, Бурганський Гарій. “ВІЧНЕ МІСТО — ТІАУАНАКО
Бурлак Вадим. “ПОЛЯРНИЙ ОДІССЕЙ”
ПРИГОДИ
Стороженко Павло. СМЕРТЬ, ЯКА ВЛАШТОВУВАЛА ВСІХ
Савченко Віктор. ХАМСИН
Короткий Роберт. ПОДАРУНОК БЕЗОДНІ
ФАНТАСТИКА
Ганапольський Матвій. ГОТУВАННЯ ВАХРУСТА. Переклад Б. Жолдака
Горват Василь. ОСТАННЯ НІЧ
Гусєв Володимир. ВУЗЛОВИЙ МОМЕНТ
Дашкієв-Шульга Микола. НЕ ЧІПАЙТЕ КВІТІВ!
Івченко Володимир. У ТЕНЕТАХ ЧОРНОГО ДИЯВОЛА
Кашуба Володимир. ГРИМАСИ ПРОГРЕСУ
Левчин Рафаель. ДИСЕРТАЦІЯ
Меркулов Михайло. ЗОЛОТІ РИБКИ ПІД ЧОРНИМ ЛАКОМ
Плєхов Василь. ЗУСТРІЧ
Сорока Володимир. СВАРКА
Шарварок Олександр. МЕЖА ДОПУСТИМОГО