Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
Шрифт:
Бронзове кільце сонячного годинника вціліло, і його встановили на місце. Споруджена в центрі статуя буде відкидати тінь на годинникове коло. І слова, які зворушили настільки багатьох в
Келен ідея в цілому дуже сподобалася, але вона провела стільки місяців із зробленою Річардом статуеткою, що бачити її настільки збільшеною в розмірі було якось дивно. Вона з нетерпінням чекала того дня, коли скульптори завершать роботу і вона зможе одержати назад свою статуетку.
— Сподіваюся, ти не заперечуєш поділитися нею з усім світом, — сказав Річард.
Келен мрійливо посміхнулася.
— Зовсім ні.
— Вона всім сподобається, — запевнив він її.
Чудовий дзвінкий сміх Келен рознісся в теплому повітрі.
— Мені просто треба звикнути до твоєї манері демонструвати всім моє тіло і душу.
Вони спостерігали за тим, як скульптори, що працюють над платтям, яке повинно розвіватися на вітрі, звіряються зі зробленими Річардом мітками і реперними точками на дерев'яних кріпленнях,
Келен потерла йому поперек.
— Як ти себе почуваєш?
— Нормально. Тепер, коли ти зі мною, я відчуваю себе просто здорово. — Поки я протикаю тебе мечем? — Розсміялася Келен.
Річард засміявся з нею разом.
— Знаєш, коли наші діти дізнаються, що їх мати проткнула їх батька мечем, ти будеш мати досить блідий вигляд!
— А в нас будуть діти, Річард?
— Обов'язково.
— Ну, тоді я ризикну стати об'єктом жартів. Теплий вітерець куйовдив їй волосся. Річард поцілував Келен. Річард спостерігав за пташками, які злітали, сідали, і кружляли над білими мармуровими колонами серед зеленої трави.
Келен щасливо притулилася до плеча Річарда. Вони спостерігали за повними гордості і усміхненими людьми, які трудилися над статуєю, що буде стояти перед цими колонами.
У Алтур-Ранзі запанував новий дух.
У колишньому серці Імперського Ордену бився дух свободи.