Туманність Андромеди
Шрифт:
— На всіх до цього часу вивчених зірках у спектрі багато заліза. Певно його багато і в складі світила. Тому, якщо зірка велика, її маса й поле тяжіння величезні. Боюсь, що ми зустрілися саме з такою…
— Що ж тепер?
— Не знаю. Бачиш сам — у нас немає пального. Але ми летимо прямо на зірку. Треба загальмувати “Тантру” до швидкості в одну тисячу абсолютної, при якій можливе достатнє кутове відхилення. Якщо не вистачить і планетарного пального, то зореліт поступово наближатиметься до зірки, поки не впаде. — Інгрід нервово тріпнула головою, і Бер ласкаво погладив її по голій руці.
Начальник експедиції перейшов до пульта управління і зосередився на приладах. Мовчали всі, не насмілюючись дихати, мовчала і Ніза Кріт, інстинктивно зрозумівши
Минуло близько трьох годин, і Ерг Ноор, нарешті, зважився. “Тантра” здригнулася від потужних поштовхів тригерних моторів. Хід корабля уповільнювався годину, другу, третю, четверту. Невловимий рух начальника — і жахливе запаморочення у всіх людей. Страшне коричневе світило зникло з переднього екрана, перемістилося на другий. Незримі ланцюги тяжіння і далі простягалися до корабля, відбиваючись у приладах. Ерг Ноор рвонув рукоятки до себе — двигуни зупинились.
— Вирвалися! — з полегкістю шепнув Пел Лін. Начальник повільно перевів на нього погляд:
— Ні! Лишився тільки недоторканний запас пального для орбітального повернення й посадки.
— Що ж робити?
— Чекати! Я відхилив трохи зореліт. Але ми проходимо надто близько. Йде боротьба між тяжінням зірки й зменшу-ванною швидкістю “Тантри”. Вона летить тепер, як місячна ракета, і коли встигне віддалитися, то ми підемо до Сонця. Правда, час подорожі набагато збільшиться. Років через тридцять ми надішлемо сигнал виклику, а ще через вісім років надійде допомога…
— Тридцять вісім років! — ледве чутно шепнув Бер на вухо Інгрід.
Та різко сіпнула його за рукав і відвернулась.
Ерг Ноор відкинувся у кріслі й поклав руки на коліна. Мовчали люди, тихо співали прилади. Інша, безладна і тому начебто погрозлива мелодія впліталася в пісню настроювання навігаційних приладів. Майже фізично відчутний поклик залізної зірки, реальна сила її чорної маси, що гналася за кораблем, який втратив свою могутність.
Щоки Нізи Кріт пашіли, серце калатало. Для дівчини ставало нестерпним це бездіяльне чекання.
…Поволі минали години. Один за одним у центральному посту з’являлися члени експедиції, які прокинулися. Число мовчальників зростало, поки не зібрались усі чотирнадцять чоловік.
Сповільнення корабля зробило його швидкість меншою за швидкість утечі. [6] “Тантра” не могла відійти від залізної зірки. Люди, забувши про сон і їжу, не залишали поста управління багато томливих годин, протягом яких курс “Тантри” викривлявся все більше, поки корабель не полетів по згубному орбітальному еліпсу. Доля “Тантри” стала зрозумілою кожному.
6
Швидкість утечі — швидкість, яка дає можливість подолати тяжіння небесного тіла і відірватися од нього в космічний простір.
Несподіваний зойк примусив усіх здригнутись. Астроном Пур Хісс зірвався з місця і змахнув руками. Його перекошене обличчя стало невпізнанним. Страх, жалість до самого себе і жадоба помсти стерли всякі сліди думки з обличчя вченого.
— Він, це він, — зарепетував Пур Хісс, показуючи на Пела Ліна, — бовдур, пеньок, нікчемний черв’як!.. — Астроном захлинувся, намагаючись пригадати давно зниклі з ужитку лайки пращурів.
Ніза, яка стояла поруч, гидливо відступила. Ерг Ноор підвівся.
— Осуд товариша не допоможе. Минули часи, коли помилки могли бути навмисними. А в даному випадку, — Ноор недбало покрутив рукоятками лічильної машини, — як бачите, ймовірність помилки тут тридцять процентів. Якщо додати до цього
— А ви? — уже з меншою люттю вигукнув астроном.
— Я — ні. Мені довелося бачити таке саме страховище в тридцять шостій зоряній… Я винен — маючи намір сам вести зореліт у недослідженому районі, я не передбачив усього, обмежившись простою інструкцією.
— Як ви могли знати, що вони без вас заберуться в цей район?! — вигукнула Ніза.
— Я повинен був це знати, — твердо відповів Ерг Ноор, відхиляючи дружню допомогу Нізи, — про це є рація говорити тільки на Землі…
— На Землі! — заволав Пур Хісс, і навіть Пел Лін спантеличено насупився. — Говорити про це, коли все втрачено і попереду неминуча загибель.
— Попереду не загибель, а велика боротьба, — твердо відказав Ерг Ноор, сідаючи в крісло перед столом. — Сідайте! Поспішати нікуди, поки “Тантра” не зробить півтора оберта…
Присутні безмовно підкорились, а Ніза обмінялася посмішкою з біологом — торжествуючою, незважаючи на всю безнадійність моменту.
— Зірка, без сумніву, має планету, я гадаю, навіть дві, якщо взяти до уваги кривизну ізограв. [7] Планети, як бачите, — начальник експедиції швидко накреслив акуратну схему, — повинні бути великими і, отже, мати атмосферу. У нас немає поки що потреби сідати — ми маємо ще багато атомарного твердого кисню. — Ерг Ноор замовк, збираючись з думками. — Ми станемо супутником планети, описуючи навколо неї орбіту. Якщо атмосфера планети виявиться придатною і ми витратимо своє повітря, планетарного пального вистачить, щоб сісти і покликати на допомогу, — вів далі він. — За півроку ми обчислимо напрямок, передамо про Зірду, викличемо рятувальний зореліт і врятуємо наш корабель.
7
Ізограви — лінії, що окреслюють поля однакової напруги тяжіння (фантастичне).
— Якщо врятуємо… — скривився Пур Хісс, стримуючи приплив радості.
— Авжеж, якщо! — згодився Ерг Ноор. — Але це чітка мета. Треба зібрати всі сили на її досягнення. Ви, Пур Хісс і Інгрід, ведіть спостереження над планетами і обчислюйте їх розміри. Бер і Ніза, обчисліть за масою планет швидкість втечі, а потім — орбітальну швидкість і оптимальний радіант [8] обертання зорельота.
Дослідники почали готуватися на всякий випадок і до посадки. Біолог, геолог і лікар готувалися скинути розвідувальну станцію-робота, механіки настроювали посадочні локатори й прожектори, збирали ракету-супутник для передачі повідомлення на Землю.
8
Оптимальний радіант — найсприятливіший для стійкості орбіти корабля радіус обертання зорельота навколо планети поза її атмосферою. Залежить від розмірів і маси планети (фантастичне).
Після пережитого жаху та безнадії працювалося особливо добре, робота переривалася тільки під час гойдання зорельота в завихреннях гравітації. Але “Тантра” вже так уповільнила швидкість, що її коливання більше не були вбивчими для людей.
Пур Хісс та Інгрід визначили наявність двох планет. Від наближення до зовнішньої довелося відмовитись — величезна, холодна, оповита густою, певно, отруйною атмосферою, вона загрожувала загибеллю. Якщо вже вибирати вид смерті, то, мабуть, краще було б згоріти біля поверхні залізної зірки, ніж потонути в пітьмі аміачної атмосфери, увігнавши корабель у тисячокілометрову товщу льоду. Такі самі страшні велетенські планети були і в Сонячній системі — Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.