Ющенко В.А. История болезни
Шрифт:
1. Державному комітетові зв’язку та інформатизації разом з Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення забезпечити проведення передплати періодичних друкованих видань на 2001 рік.
2. Державному комітетові зв’язку та інформатизації встановити тарифи наприймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань на 2001 рік, у тому числі тих, що вперше вносяться до Каталогу періодичних видань України, на рівні тарифів 2000 року. За умови документального підтвердження видавцем собівартості видання передплатну ціну формувати відповідно до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (540/97-ВР).
3.
4. Міністерству фінансів за поданням Державного комітету зв’язку та інформатизації і Міністерства транспорту передбачити у проекті Державного бюджету України на 2001 рік виділення коштів на відшкодування різниці між розрахунковим (за собівартістю) та фіксованим тарифом на доставку передплатникам вітчизняних друкованих видань згідно з додатком.
Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям передбачити у проектах місцевих бюджетів на 2001 рік кошти на відшкодування різниці між розрахунковим (за собівартістю) та фіксованим тарифом на доставку передплатникам друкованих видань місцевою сферою розповсюдження на підставі угод з Українським державним підприємством поштового зв’язку "Укрпошта".
5. Дія пунктів 2 - 4 цієї постанови не поширюється на періодичні друковані видання рекламного та еротичного характеру, на видання, понад 50 відсотків загального обсягу випуску яких становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації, та на дочірні видання зарубіжних засобів масової інформації. Перелік цих видань затверджується Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення.
6. Визнати такими, що втрачають чинність з 1 січня 2001 року, постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 1997 р. N 503 (503-97-п) "Про тарифи на розповсюдження вітчизняних друкованих засобів масової інформації" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 22, с. 421) і від 30 липня 1999 р. N 1396 (1396-99-п) "Про передплату періодичних друкованих видань на 2000 рік (Офіційний вісник України, 1999 р., N 31, ст. 1615).
Прем’єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 28
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 23 серпня 2000 р. N 1324
ПЕРЕЛІК вітчизняних періодичних друкованих видань, діяльність яких по-
требує фінансової підтримки
Газети
"Армія України"
"Благовіст"
"Ваше здоров’я"
"Ветеран України"
"Вечірній Київ"
"Веселі вісті"
"Говорить і показує Україна"
"Голос Донбасу"
"Голос Криму" (додаток до газети "Голос України")
"Україна молода"
"Голос України"
"Демократична Україна"
По совету своих зарубежных и доморощенных политических гримеров-имиджмейкеров В. Ющенко на людях старается играть роль этакого простого человека из народа. Для этого он демонстрирует перед телекамерами, на публике свои нарочито дешевые (для банкира) костюмы и галстуки. Чтобы завоевать доверие простого народа, Виктор Андреевич стремится создать мнение, что ничто человеческое ему ни чуждо. Пусть народ думает, будто он сам бегает по магазинам и ищет покупки "ценой подешевле", а потом носит их долго-долго, пока не протрутся. Даже когда его не спрашивают, он как бы невзначай напоминает об этом: "...Я вам зараз покажу фірмову нашивку на звороті [костюма, - авт.]. Бачите, це фабрика "Трембіта", Чернівці. Я його купив років зо два тому,
Что должны подумать люди? Перед ними простой парень, у которого настолько много работы, что нет даже времени на покупку нового хорошего костюма, да и хороший костюм ему не по карману, он может позволить себе истратить на это 90, ну максимум 110 долларов за два года. Забежал человек в первый попавшийся магазин и купил себе эту самую "трембиту", и вот носит.
Но не так все просто. В бытность свою премьер-министром, Ющенко лично подписал распоряжение Кабмина от 02.08.2000 г. No 308-р. Согласно этому распоряжению, АТВТ "Трембита" ("це фабрика "Трембіта", Чернівці") включалась в перечень предприятий, освобожденных от уплаты налога на добавленную стоимость при получении прибора F 3000 Senso Ten по контракту No 0878 от 17.11.1999 г. и поставленного фирмой HEPP GmbH. (Чего не сделаешь ради "симпатичной женщины-директора", к тому же "активной"). Получение преимуществ от предприятия, которому государственный служащий, премьер-министр В. Ющенко оказал содействие в бизнесе, подпадает под действие закона Украины "О борьбе с коррупцией" и влечет за собой административную ответственность. Виктор Ющенко уверен, что никто его за такие "невинные шалости" привлекать к ответственности не станет, а если что, - он выкрутится.
Можно вспомнить, как он выкручивался, когда выяснилось, что за обучение его старшей дочери от первого брака, Виталины Андреевны Ющенко, в Киевском университете обанкротившийся Агропромбанк "Украина" заплатил свыше 10.000 долларов США (в то время В. Ющенко как глава НБУ контролировал Агропромбанк "Украина", равно как и все остальные украинские банки.)
Сначала главный банкир все отрицал. Устами его кума, "сахарного" и "шоколадного" "барона" Украины Петра Порошенко в средства информации была "запущена утка" о том, что деньги не платились, потому что его дочь якобы при поступлении набрала число баллов, позволяющее ей обучаться бесплатно. А когда его ткнули носом в платежный документ от 23.12.1998 года, Ющенко пришлось во всем признаться, но как?
На пресс-конференции 11 марта 2002 года он сказал: "Каждая бизнес-структура готовит специалистов, которые впоследствии будут на нее работать, и банк "Украина" не исключение... Я был очень горд, когда именно моя дочь Виталина получила право учиться в университете за счет одной из крупнейших финансовых организаций страны. Это решение было достигнуто в ходе самого непредвзятого конкурса" ("Киевские ведомости" No56 (2570), 15 марта 2002 г.). У отца действительно был бы повод гордиться дочерью, если бы такой конкурс действительно проводился, и она его действительно выиграла.
А затем В.Ющенко произнес следующее: "якщо ви вбачаєте, що діти банкіра не можуть бути банкірами, а лише діти сталеварів можуть бути сталеварами, я бачу в цьому віяння старих часів." (Цитируется с сохранением особенностей лексики первоисточника). То есть, "если вы считаете, что дети банкира не могут быть банкирами, а только дети сталевара могут быть сталеварами, то для меня это веяние прошлого времени".
На этих словах нужно остановиться. Это он о чем? Может быть, он говорит о равных возможностях для всех граждан? Да нет же. Тогда бы должен был сказать о том, что и дети 112 сталеваров имеют право стать банкирами. Ибо сталевары, как известно, люди нелегкого труда, работают "на износ" и оплачивают каждую копейку своего заработка ценой собственного здоровья. Поэтому сталеварами стать желающих не особо-то много. Только вот банкиром, учитывая существующую и поддерживаемую Виктором Ющенко кумо-демократию, в Украине стать очень даже не просто.