Шрифт:
***
Командувач арм пд ранок другого липня тимчасово перенс свй командний пункт до Ропш, але весь день продовжував керувати з свого рухомого КП - штабного автобуса, змонтованого на вантажвц.
Командний пункт, де в виритих нженерно-саперним батальйоном укриттях знаходилися штабн автобуси, був по периметру оточений вартовими, що стояли за двадцять метрв один вд одного. Зовсм поряд з закритими маскувальними стками укриттями, куди загнали автомобл штабу, були розкидан гусеницями танкв бронетранспортерв окопи, в яких ще вранц сидли росяни.
Каптан
З того часу, як дивз Всмнадцято арм вийшли до узбережжя, у офцера для доручень турбот тльки прибавилося Юрко на соб спробував, що це таке: "нколи вгору глянути".
...Нарешт ад"ютант вийшов з кунга Денисенко, зайшовши всередину, побачив, що в салон, крм командувача, знаходився начальник оперативного вддлу командир танково дивз генерал Бурдейний.
– Товаришу командувач, каптан Денисенко за вашим наказом прибув.
Даниленко пдввся, взяв карту, що складена гармошкою лежала край столу, став розкладати . Денисенко допомг, пдйшовши до столу з ншого боку.
– Подете в Двст тридцять четверту.
– Сказав командувач.
– Спостережний пункт на п"ятнадцяту годину перемсився ось сюди.
– Генерал показав олвцем на карт.
– З дивз ще не повдомляли.
– Зауважив начальник оперативного вддлу.
– В оперативний вддл ще не повдомляли, а мен Лосв зателефонував. Бачиш, куди вн залз? Доповда, що в тилу у росян чути звуки бою. За нч плану вийти ось сюди.
– Даниленко знову показав олвцем на карт.
– Розрахову на випадок успху з"днатися з союзниками. Естонський корпус вийшов на дванадцяту годину ось на цей рубж.
– Провв в повтр лню командувач арм.
– Сусди у Лосва вдстали, праворуч, лворуч, ось бачиш на скльки? Але Анатолй ванович доповда, що за фланги не боться, буде продовжувати рух. Що буде продовжувати - правильно. А от як у нього фланги забезпечен, своми очима, Юрю Георгйовичу, глянь. Першим з"днатися з союзниками кожен хоче, тому припускаю, що полковник зайве ризику. У цьому випадку наполягай на внесен необхдних коректив. Але тактично, полковник сам грамотний. Задача зрозумла?
– Так точно, зрозумла.
– Питання ?
– Коли з"днаються, як будуть накази?
– Коли з"днаються, каптане, особисто пересвдчитися. Потм повертайтеся.
Денисенко зроби крок назад вд столу кинув руки по швам.
– Дозвольте йти?
– Виконуйте, каптане.
...До третього батальйону 700-о механзованого полку Двст тридцять четверто дивз полковника Лосва каптан Денисенко дстався швидше, нж гадав, хоч по дороз довелося обганяти батарею важких 203-млметрових гаубиць. З позавчорашнього дня, коли вн був у дивз, дорогу вже розчистили вд загороджень, розмнували встигли розбити гусеницями танкв, бронетранспортерв, важких артсамоходв тягачв, що пдтягували до переднього краю артилерю. Тепер, коли росяни з кожним днем все жорсткше економили снаряди, ми зухвало тягли на пряму наводку навть велик калбри.
Сьогодншнй ранок другого липня Двст тридцять четверта механзована дивзя продовжувала займатися
Вранц псля артпдготовки рвонули вперед, то ж всм в дивз здавалося: ось-ось з союзниками з"днамося, в штаб та на КП дивз товклося все корпусне начальство. Росяни билися знавснло, хоча за всма ознаками були вже на краю загибел. Бйц на передньому кра вдчували це не грше, нж генерали штабн офцери. Можливо, навть краще, бо вдчували опр москалв на власнй шкр. в бй люди йшли останнми днями розлючен, крм всього ншого, ще й цим безглуздим опором кацапв. Злсть хня посилювалася, до того ж, власною втомою.
Командний пункт полку виявився не на тому мсц, де був всього пвтори години тому, а перемстився ще на триста метрв вперед знаходився в рунах. Командир полку показав на карт останню обстановку. Пдполковник збирався йти в батальйони: бй втягнувся в окрану мста видно його було погано.
– Вперед вирвався третй батальйон, - показав пдполковник на карт, - то ж фланги йому потрбно забезпечити стик з сусдами, аби не пдрзали. То я в перший йду, а ти, каптане, до Олекси Береста...
Ось вона, перша вулиця вангорода, до яко йшли з двадцять третього червня. дйшли на десяту добу. деш серед руйновищ згарищ, на кожному кроц натикашся на трупи росян. Бльшсть без чобт, бос, на голих ногах - брудн онуч. Це хн похоронн команди складали трупи знмали взуття для тих, хто ще живим залишався. З таким ставленням кацапв до свох мерцв каптан стикався ще на Прип"ят, коли в розвдувальн рейди в тил до москалв ходив. Звичайно, його трупами москалв не здивуш, хоча тут, в вангород, вони на кожному кроц, у всякому вигляд. Он, цлий штабель - сам росяни складали. Тут, на мськй околиц, рештки будвель по всй вулиц ними завален...
Як будуть вдбудовувати ц руни, мертвякв кацапських не одну тисячу вивезти доведеться. Хоча, коли вс вони, ц вулиц, тепер так, то простше буде мсто на новому мсц звести.
Скоро побачимо, як вони, вулиц Нарви-вангорода. Скоро все побачимо...
...Ми мовчали, а росяни всю нч початок ранку, то там, то тут стрляли, як навжен - мабуть, нерви закнчилися, а передчуття кнця росло. це радувало, дозволяло думати, що сьогодншнй бй буде дйсно останнм недовгим.
Коли почалася артпдготовка, в батальйон прийшов командир дивзону з самохдного артполку приданого Двст тридцять четвертй дивз.
– Богу вйни!
– Труснули його правицю Денисенко комбат.
– Ти що, з самого ранку на вогневих?
– Ночував тут. З вечора роботу з особовим складом проводив.
– Вдносно чого?
– Щоб надвлучний вогонь дали.
– Сказав командир дивзону.
– Все живе мертвим зробили...
– Значить, тво начальники на "руки вгору" не сподваються?
– Не схоже. За нч бокомплект знову до повного довели...
– Майор-артилерист з досадою махнув рукою.
– Хоча вчора, коли про Курочкна повдомили, думав, що й наш кацапи здадуться...