11
Шрифт:
Артпдготовка добгала свого кнця. Сьогодн працювала артилеря середнх калбрв, на прямй наводц: пдтягнули за нч скрзь, де тльки можна, впритул. Того глухого, глибокого струсу земл, яке викликають близьк удари великих калбрв, не було, однак все навкруги гримло стукотло, а одна батарея лупила по позицям москалв зовсм поряд, здавалося, що над вухом хтось весь час колов з трском та виляском склян банки об бетонну стнку. В звуках артилерйського бою було щось завзяте дзвнке, можливо вд того, що сходило сонце все навколо було в його яскравому промнн.
Рештки будинку, де ночували, були всього в двох сотнях метрв за спиною. Попереду ж був переднй край. Вн
Вчора ввечер росяни ховалися там, прямо за цю стнкою, били звдти з кулеметв та гвинтвок.
За нею починалася територя якогось заводу, чорно-червон цеглян стни корпусв, збудованих на початку столття, видно було тльки вд даху до половини. Скорше за все, росяни за нч вдйшли туди, в глибину територ, але це стане зрозумлим тльки за клька хвилин, коли роти зроблять перший кидок.
Вс його чекають.
Чека командир друго роти, вн сидить поряд, праворуч. Вн щойно висовувався, вддавав якийсь наказ, Денисенко бачив його суворий, зосереджений профль. Чекають кулеметники в бронетранспортер, вони будуть прикривати вогнем кидок взводв роти. Ще вчора ввечер вони заскали вогнев точки, звдки росяни вели вогонь, а вноч спостергали за спалахами. Другй рот бгти до стнки зовсм близько, в третй рот вдстань кидка трохи бльша. В клькох мсцях вирви розкидане вибухами груддя. Та ще розкидан густо трупи росян навколо - вони вирзняються свом оливковим, захисного кольору обмундируванням, - десяткв зо п"ять. посеред пустиря два спалених Зс-5: одна вантажвка-трьохтонка лежить на боц, нша з розбитою кабною сидить на пуз, ось все. Мабуть, потрапили пд обстрл установки залпового вогню...
Коли роти зроблять перший кидок, вн, Денисенко, залишиться тут на командному пункт батальйону, разом з кулеметниками, як прикривають атаку. Коли кидок буде вдалим, вн вдразу ж пде слдом за ротами, а коли станеться заминка - судячи по обстановц. Артилеристи допоможуть, оброблять длянку ще раз прямою наводкою, бйц Олекси Береста знову спробують... А, можливо, самому доведеться пднятися повести в атаку. Всяко бува... Хоча й не вриться в таку невдачу, але жевр сподвання, що все сьогодн з перших хвилин вийде так, як потрбно. навть думка, що перед тим, як роти кинуться вперед, з-за стнки з"явиться блий прапор, як сталося - так кажуть - вчора, на длянц Сто тридцять четверто дивз...
Пд вухом лунко трснули скляними банками три останнх пострли настала миттва пауза. Заревли дизел бронетранспортерв праворуч лворуч виповзли з укриттв зелен приземкуват коробки та й ринули через вдкритий простр до стнки. За ними, прикриваючись бронею, з криками, хоча за ревом двигунв цього не було чути, бгли бйц друго роти. На кнцях стволв хнх легких кулеметв штурмових карабнв спалахували тяглися блими метеликами до стнки трасуюч кул. Бйц бгли через вдкритий простр, а росяни по них не стрляли. Потм один упав. "Значить, все-таки стрляють..." - подумав Денисенко. Однак солдат пднявся каптан зрозумв, що боць просто спткнувся. Ось ще один впав, скочив побг вперед. за дв-три хвилини вс, кому це належить в першому кидку, були бля стнки. Хтось залг за нею, бронетранспортери вели вогонь за свох великокалберних кулеметв понад загорожею, хтось через проломи перебрався на той бк. Заревли дизел самохдок, машини батаре дружно вивернули з укриттв попрямували за
Проте блих прапорв не було, хоча росяни все ще не стрляли...
Бй тривав, сонце неквапливо пдймалося до зенту, але псля шосто години просування вперед не було. Псля закнчення артпдготовки роти третього батальйону з ходу врзалися вглиб росйських позицй, а дал - н просунутися, н повернутися! тльки псля полудня, на четверту годину третя рота нарешт зайняла на правому фланз руни, що стояли окремо, звдки щльно били кулемети. Цьому успху не придали особливого значення, тльки помтили, що вогонь росян лворуч став слабшати, аж поки геть не припинився. Бйц не встигли зрозумти, що сталося, аж раптом зовсм близько, метрв за триста, над наступними рунами, побачили трикольоровий - синьо-чорно-блий - прапор.
Так прагнули до цього останнми днями, а з"днання все одно вдбулося несподвано! Рота побачила прапор, кинулася прямо до нього - втратили двох бйцв: в лвий бк вдарив росйський "дегтяр" з розбито цегляно будки. Роззлилися, заслпили кулемет вогнем, пдповзли закидали гранатами всх, хто там був. Закидали рунтовно. Навкруги вся земля була в клаптях людських тл та всякого дрантя. в самй будц було повнснько мертвих азатв. Будка стояла на узгрку, оточував окоп з двох сторн йшли ходи сполучення. Але там мертвих не було - вс в будц. Мабуть, тут ховався вд обстрлу цлий взвод росян.
А потм вдкрито, нби вже нчого не могло статися, ривком пробгли метри, що залишилися до залишкв будинку пд синьо-чорно-блим прапором. дйсно, нчого не сталося: росяни не стрляли - або вдйшли, а скорше за все закиданий гранатами кулемет був тут у них останнм.
В рунах з прапором, коли добгли до них, було всього десяток бйцв: командир взводу - молодший лейтенант дев"ятеро його бйцв. В хнй особ зайняв Естонський корпус ц останн, з того, захдного боку, руни. Одночасно з ними батальйон старшого лейтенанта Береста зайняв з нашого, схдного боку ц останн руни. Росяни не стрляли: тут - як вдрзало, а праворуч лворуч ще йшов бй. з незвички це здавалося дуже далеко, бо вчора позавчора, весь день сьогодн - бля самих вух.
Прапор у хлопцв з естонського корпусу був саморобним - зшитий з синьо та чорно смуг шматка блого простирадла. Прапор був прикручений телефонним дротом до шматка палиц вд гардини. З того боку, вд естонцв, нхто не пдходив командир взводу надряпав в свой офцерськй книжц коротке донесення та й вдправив його з одним з свох солдатв. Командир третьо роти зробив те ж саме.
Потм розстелили плащ-намет прямо на земл, висипали на нього запас сухарв пустили по кругу дв фляги з горлкою - у командира роти було у запас на такий саме випадок. Естонцям випити першими дали - з поваги до хньо арм та хньо солдатсько дол. Естонський корпус у безперервних боях з кнця травня - вдколи росяни спробували завдати удару на пвноч, в Фнлянд, тут, на пвденному берез.
Потм в роту прийшли командир батальйону каптан Денисенко. Пробираючись рунами мста, Денисенко з легким збентеженням подумав, що ще нколи не бачив такого видовища смерт, яке вдкрилося його очам на руйновищ Нарви-вангорода. Вулиц пустир були суцль зрит вирвами; в окопах, що тяглися в багато рядв, один за одним, виднлися страшн слди рукопашних сутичок: понвечен тла росян лежали так густо, що пд ними не було видно земл. А навкруги валялося все те, що всюди: гвинтвки, карабни, пстолети-кулемети, ручн кулемети, протигази речов мшки, казанки, плотки кашкети з захисного кольору зрочками, скривавлен бинти розчавлен пдошвами трикутники фронтових листв...