Біблія /Библия
Шрифт:
15 І прокинувся Соломон, і зрозумів, що се сновидїннє. Вернувшися ж у Ерусалим, приступив перед скриню закону Господнього, й принїс жертви всепалення та жертви мирні, й зладив велику гостину про всї слуги свої.
16 Тодї прийшли дві молодицї-блудницї до царя.
17 І каже одна молодиця: Прошу, пане мій! я й оця молодиця живемо в одній хатї, й я породила при нїй в тій хатї;
18 На третий же день, як я породила, злягла й ся молодиця. І були ми вдвох; нїкого чужого з нами в хатї
19 І вмер синок сієї молодицї вночі, бо вона приспала його;
20 Вона ж устала серед ночі, узяла мою дитину зпід мого боку, тим часом, як служебка твоя спала, та положила її до свого лоня, свою ж мертву дитину положила до моєї грудї;
21 Як же встала я вранцї годувати дитинку мою, коли ж воно мертве. Та як я придивилась до його вранцї пильно, бачу, що се не моя дитинка, що я вродила.
22 Друга ж молодиця каже: Нї! моя дитина жива, а твоя дитина мертва. А та править: Нї! твоя дитина мертва, а моя живенька. І змагались так перед царем.
23 І рече царь: Ся править: ось моя дитина живенька, а твоя мертва, а та править: нї! твоя дитина мертва, а моя живенька.
24 І повелїв царь: Подайте менї меча! Як же принесено меча перед царя,
25 Повелїв царь: Розітнїть живе хлопятко надвоє, та й дайте сїй половину, а тій половину.
26 І каже тодї молодиця, та, що дитина в її була жива, цареві - бо серце її заворушилось з жалю за синком своїм: Благаю тебе, добродїю мій, оддай їй живеньку дитинку, не вбивай! А друга промовила: Нехай не буде нї менї, нї тобі, розтинайте!
27 І розсудив царь: Оддайте тій першій живу дитину, не вбивайте! та її мати.
28 Як же почув увесь Ізраїль про царський присуд, сповнились усї шаною й страхом перед царем; зрозуміли бо, що в йому був Божий розум, щоб судити.
1-а царiв 4
1 Оце ж Соломон був царем над усїм Ізраїлем.
2 А ось, які були в його старші урядники: Азарія, син Садока сьвященника;
3 Елихореф та Ахія, сини Сиви, були писарями. Йосафат Ахилуденко був дїєписцем;
4 Банея Йодаєнко повелївав над військом; Садок та Абіятар були сьвященниками;
5 Азарія Натаненко наглядав над війтами, а Завут, син Натана, був сьвященником і приятелем царським;
6 Ахисар наглядав над палатою, а Адонирам над подушним.
7 І було в Соломона дванайцять війтів над усїм Ізраїлем. Вони обмисляли царя й його двір живностю. Що місяця в роцї мусїв один з них вистачати обмисел дворовий.
8 І се їх імення: Бенгур на Ефраїм-горах;
9 Бендекер - в Маказї й в Шаалбимі й в Бетсамисї й в Елонї й в Бетхананї;
10 Хезеденко в Аруботї; йому вказано Сохо та все займище Хеферське;
11 Абинадабенко: увесь НаФат-Дор; він мав Тафату, дочку Соломонову, за жінку.
12 Баана Ахилуденко мав під
13 Геберенко в Рамотї Галаадському; а мав він під собою оселї Яірові Манассієнкові, що в Галаадї, і країну Аргоб у Базанї, шістьдесять великих городів з мурами й мідяними засовами;
14 Ахинадаб Гидденко був в Маханаїмар;
15 Ахимаас в Нафталїї; й він узяв за себе дочку Соломонову, Басемату;
16 Баана Хушаєнко, ув Ассері й Баалотї;
17 Йосафат Паруахенко - в Іссахарі;
18 Шимей, син Ели, в Беняминї;
19 Гебер Урієнко - в Галаад-землї, в землї Сигона, царя Аморійського, й Оговій, царя Базанського. Він був приставлений над усїм в тій землї.
20 Юда й Ізраїль многолїчні як пісок у морі, їли, пили й веселились.
21 І царював Соломон над усїма царствами од Евфрат-ріки до землї Филистійської й до границь Египецьких. Вони приносили гостинцї й служили Соломонові, покіль віку його.
22 Живность же Соломонову на кожний день становили: трийцять мір пшеничньої муки, й шістьдесять мір инчої муки,
23 Десять годованих волів, двайцять волів з пасовища й сотня овець, не лїчивши оленїв, серн і сугаків та годованої птицї.
24 Бо він панував над усією землею по тім боцї ріки, від Типсаха до Гази, над усїма царями по тім боцї ріки, й був у його мир округи на всї боки.
25 І жили собі Юда й Ізраїль впокійно, кожен під виноградиною своєю й під смоквою своєю, від Дану та й до Берсабиї, покіль було віку Соломонового.
26 І було в Соломона сорок тисячей коней до колесниць, а дванайцять тисяч коней верхових.
27 І обмисляли ті урядники царя Соломона, й доставляли всї потреби до стола царського, кожен свого місяця; не допускали вони недостачі в нїчому.
28 І ячмінь і солому про конї й мули доставляли вони за чергою на місце, де зупинявся царь.
29 І надїлив Бог Соломона великою мудрістю й постермиганнєм і багацтвом духа, мов те море піском на березї,
30 І була мудрість у Соломона більша нїж у всїх, що жили на востоцї, і більша нїж у всїх Египтїїв.
31 І був він мудріщий над усї люде, розумнїщий над Етана Езрахія, й Емана, й Халкола й Дарди, Махоленків, і славне було імя його між усїма народами округи.
32 І вирік він три тисячі приповістей, а пісень його було тисяча й пять;
33 І знав він говорити про дерева, від кедра на Ливан-горі та й до гисопу, що виростає з муру; говорив і про четвероногого зьвіра, й про птицю, про полоза й рибу.
34 І приходили з усїх народів, послухати премудростї Соломонової, від усїх царів земних, що зачували про його мудрість.