Біблія /Библия
Шрифт:
4 Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впанеати духом?
5 Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
6 Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
7 Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
8 Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
9 Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
10 Бик їх заплоднює й не знемогає, корова
11 Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
12 Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
13 Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
14 А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
15 Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
16 Бачиш, щастє їх не з їх рук.
– Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
17 Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
18 Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
19 (Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його.
– (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
20 Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21 Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22 Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23 Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24 Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25 Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26 А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27 Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28 Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
29 Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
30 Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
31 Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
32 Кладовище для його - глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
33 Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
Йов 22
1 І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2 Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3 Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг
4 Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5 Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6 Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7 Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8 Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9 Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10 За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11 Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12 Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13 Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмари розсудить?
14 Хмари - завіса його; ходить по небу, не бачить.
15 Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16 Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17 Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18 Бо він сповняв доми їх добром.
– Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене!
–
19 Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20 Злюки ті - наче б вигублені вже, а нащадки їх - так, як би вже пожер огонь!
21 Зблизись же до його - мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22 Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23 Як вернешся до Вседержителя твого, - станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, -
24 Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм - золото Офирське.
25 І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26 Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27 Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28 Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29 А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30 Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.
Йов 23
1 І озвавсь Йов і рече:
2 Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.
3 О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!
4 Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;
5 Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.