Біблія /Библия

Нечуй-Левицький Іван Семенович

7 Зберуться громадою народи кругом тебе; піднімись на висоту над ними.

8 Господь судить народи. Суди мене, Господи, по правдї моїй і по невинностї моїй.

9 Зроби конець злобі безбожників, а праведника підкріпи; Бог бо справедливий, випробовує серця і внутро.

10 Щит мій у Бозї, котрий спасає правих серцем.

11 Бог суддя справедливий і Бог, що по всяк день гнївом палає.

12 Коли хто не навертається, він гострить меча свого, напинає лука свого, і цїляє.

13 Готовить для

него зброю смертиносну: стріли свої робить палящими.

14 Ось безбожник зачав лихо, завагонїв од злоби, й породив лукавство.

15 Копав яму, і викопав її, і впав у яму, що приготовив її.

16 Злоба його обернеться на голову його, і насильство його впаде на тїмя його.

17 Я прославлю Господа за правду його, і возвеличу імя Господа всевишнього.

Псалтир 8

1 Проводиреві хора: при Гиттейських інструментах. Псальма Давидова. Г осподи, Боже наш! Як славне імя твоє по всїй землї! Слава твоя вознеслась висше небес!

2 Із уст дїтвори і немовляток вчинив єси хвалу задля ворогів твоїх, щоб зробити безмовним ворога і мстителя.

3 Коли спогляну на небеса твої, дїло рук твоїх, на місяць і зорі, що сотворив єси,

4 То що таке чоловік, щоб ти дбав про него?

5 Бо хоч ти зробив його трохи меньшим проти ангелів, то увінчав зате славою і честю.

6 Поставив його господарем над дїлами рук твоїх, усе положив єси під ноги його:

7 Овець і волів усїх і також польового зьвіра,

8 Птаство піднебесне і риби морські, усе що верстає морськими шляхами.

9 Господи, Боже наш! Як величнє імя твоє по всїй землї.

Псалтир 9

1 Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. С лавити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої.

2 Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний!

3 Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм.

4 Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.

5 Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.

6 Ох вороже! Конець руїнам на віки - і городи понищив ти; ой пропала їх память.

7 Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій.

8 І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.

9 І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час з heiиднїв.

10 І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.

11 Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.

12 Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.

13 Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей

смертї,

14 Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.

15 Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.

16 Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.

17 Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.

18 Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.

19 Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.

20 Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.

Псалтир 10

1 Ч ому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?

2 Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.

3 Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.

4 В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!

5 Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.

6 Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.

7 Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.

8 Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,

9 Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.

10 Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.

11 Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!

12 Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!

13 Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?

14 Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.

15 Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.

16 Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.

17 Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,

18 Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.

Псалтир 11

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н а Господа вповаю; як же ви кажете душі моїй: відлїтайте, як птиця, на гору вашу?

2 Ось бо безбожники натягнули лука, на тятиві стрілу свою направили, щоб у темряві на щирих серцем стріляти.

3 Коли зруйнують основи, що робити ме праведний?