Біблія /Библия
Шрифт:
5 Вознесїть Господа, Бога нашого, і поклонїтесь у підніжя ніг його! Сьвятий він!
6 Мойсей і Аарон між сьвященниками його, і Самуїл між тими, що призивають імя його; вони возвали до Господа, і він дав їм відповідь.
7 В облачному стовпі промовляв до них; вони держали сьвідчення і заповіт його, що дав їм.
8 Господи, Боже наш, ти озвався до них! Ти був для них Богом, що прощає і мстительом за лихі дїла їх.
9 Вознесїте Господа, Бога нашого, і поклонїтесь
Псалтир 99
1 Похвальна Псальма. В оскликнїть Господеві, цїла земля!
2 Служіть Господеві з радостю! Прийдїть перед лице його з піснями!
3 Знайте, що він Господь Бог! Він, не ми, сотворив нас, - нарід його й отару паші його.
4 Ввіходьте у ворота його з хвалою, у двори його з піснями похвальними! Хвалїть його, прославляйте імя його!
5 Благий бо Господь; милість його вічна і вірність його з роду в рід.
Псалтир 100
1 Псальма Давидова. П ро милість і правосуддє засьпіваю; похвальні пісьнї засьпіваю тобі, Господи.
2 Буду розумно ходити правою дорогою; коли завитаєш до мене? В домі моїм буду в чистотї серця мого жити.
3 Не поставлю перед очі мої нїчого нечестивого; дїла відступників ненавиджу; не прилїпляться до мене.
4 Серце нечестиве нехай обминає мене, злого не хочу знати.
5 Хто тайно обмовляє ближнього свого, того б я знищив; хто має горде око і пиху в серцї, не стерплю того.
6 Мої очі на вірних землї, щоб були коло мене. Хто ходить правою дорогою, той нехай служить менї.
7 Не буде в моїй хатї жити, хто творить підступ; хто брехню говорить, не сьміє стояти перед очима моїми.
8 Кожного ранку нищити му всїх беззаконних землї, щоб вигубити з города Господнього всїх, що дїлають беззаконнє.
Псалтир 101
1 Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Г осподи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2 Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3 Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4 Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
5 Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
6 Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
7 Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
8 Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
9 Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
10 Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11 Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12 Ти ж, Господи, будеш
13 Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14 Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15 І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16 Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17 Він прихилиться до молитви пониже мних, і молитвою їх не погордує.
18 Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19 Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20 Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21 Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22 Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23 Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24 Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
25 З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса - твориво рук твоїх.
26 Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
27 Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
28 Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.
Псалтир 102
1 Псальма Давидова. Б лагослови, душе моя, Господа, і все внутро моє - сьвяте імя його!
2 Прославляй, душе моя, Господа, і не забудь усї добродїйства його!
3 Він прощає всї несправедливостї твої, сцїляє всї недуги твої;
4 Він вибавляє тебе із могили, вінчає тебе ласкою і милосердєм;
5 Твою старість добром ситить, молодість твою, як у орла, відновляє.
6 Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.
7 Він показав дороги свої Мойсейові, а дїла синам Ізраїлевим.
8 Господь милосердний і благий, до гнїву повільний, а добротою великий.
9 Не буде вічно карати і по віки памятати.
10 Не по гріхам нашим дав нам, анї по несправедливостї нашій відплатив нам.
11 Бо як високо небо над землею, така велика милість його над тими, що бояться його.
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив від нас переступи наші.
13 Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.
14 Він бо знає постать нашу, памятає, що ми з пороху взялися.
15 Чоловік, - як трава днї його, як квітка в полі, так він цвите, відцвитає;
16 Понесеться вітер над нею, і вже не стало її, і не знайти більш місця її.