Біблія /Библия
Шрифт:
19 Він звіщає слово своє Якову, устави свої і присуди свої Ізраїлю.
20 Жадному народові не вдїяв того, і присудів його вони не пізнали. Аллилуя!
Псалтир 147
1 Аллилуя! Х валїте Господа з небес, хвалїте його на висотах.
2 Хвалїте його, всї ангели його! Хвалїте його, всї войнства небесні!
3 Хвалїте його, сонце і місяць! Хвалїте його, всї ясні зорі!
4 Хвалїте його, ви небеса небес, і ви води над небесами!
5 Да хвалять імя Господнє! Він бо велїв, і
6 І поставив їх на всї часи і на віки; положив закони, і не переступлять їх.
7 Хвалїте Господа, земні творива, ви велетнї морські і всї безоднї!
8 Огонь і гряд, снїг і мрака, ти бурний вітре, що сповняєш слово його;
9 Ви гори і узгіря, садовина і всї кедри,
10 Дикі зьвіри і всякий скот, повзаюча зьвірина і пташина крилата;
11 Ви царі землї і всї народи, ви князї і всї суддї землї;
12 Ти юнацтво і ви дївчата, ви старі з дїточками!
13 Да хвалять імя Господа! Бо вивисшилось імя тілько його одного, величчє його над землею і небесами. Аллилуя!
Псалтир 148
1 Аллилуя! З асьпівайте Господеві нову пісню, хвалу його в соборі праведних його!
2 Да звеселиться Ізраїль Сотворительом своїм; сини Сиона да зрадуються Царем своїм!
3 Да хвалять імя його хором, при тимпанах і гуслях засьпівають йому похвальні піснї!
4 Бо Господь любується своїм народом; він украшає смиренних спасеннєм.
5 Да торжествують праведні в славі, радуються на ложах своїх!
6 Славославія Богу в устах їх, і обосторонь гострий меч в руцї їх,
7 На одмщеннє народам і кару племенам;
8 Щоб царів їх в кайдани забити, й дуків їх в желїзні пута закувати;
9 Сповнити над ними суд написаний. Така слава для всїх угодників його. Хвалїте Господа!
Псалтир 149
1 Аллилуя! Х валїте Господа в сьвятинї його! Хвалїте його в ширинї сили його!
2 Хвалїте його за дїла його великі! Хвалїте його по великостї величчя його!
3 Хвалїте його при голосах трубних! Хвалїте при псалтирі і гуслях!
4 Хвалїте його хором і при тимпанах! Хвалїте його при струнах і органах!
5 Хвалїте його при цимбалах звучних! Хвалїте його при цимбалах гучних!
6 Все, що дише, да хвалить Господа! Аллилуя!
Приповiстi 1
1 Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2 Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3 Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4 Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5 Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6 Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7 Почин премудростї -
8 Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9 Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10 Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11 Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного,
12 Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть;
13 Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14 Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, -
15 Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16 Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17 Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18 Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19 Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
20 Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
21 Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22 Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23 Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24 Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25 Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26 За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27 Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28 Тодї кликати муть мене, - та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, - та не знайдуть мене.
29 За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30 Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31 За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32 Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33 Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Приповiстi 2
1 Мій сину! коли приймеш слова мої й заповідї мої ховати меш у себе,
2 Коли слух твій вчиниш уважним на мудрість, і наклониш своє серце до роздумовання;
3 Коли ти знаннє звати меш до себе й покликувати за розумом;
4 Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, -
5 Тодї зрозумієш страх Господень і знайдеш пізнаннє Бога.