Біблія /Библия
Шрифт:
Iсаія 44
1 Так говорить Господь до помазанника свого Кира: Я піддержувати му тебе за праву твою руку, щоб покорити тобі народи, й познімаю пояси з чересел у царів, щоб повідчинялись перед тобою брами й ворота не зачинялись.
2 Я пійду поперед тебе й вирівняю гори, поторощу мідяні двері й поломлю засови залїзні;
3 Пооддаю тобі поховані в темнотї скарби й скриті багацтва, щоб ти взнав, що я Господь, которий назвав тебе по імени, - що я Бог Ізраїля.
4 Задля слуги мого Якова й вибраного мого
5 Я - Господь, і нема иншого; нема Бога крім мене; я підперезав тебе, хоч ти мене ще й не знаєш,
6 Щоб дознались од восходу аж до заходу сонця, що нема понад мене, що я - Господь і нема иншого.
7 Я роблю й сьвітло й темряву, посилаю долю й недолю; я, Господь, усе це роблю.
8 Кропіте, небеса з гори, й хмари нехай вилиють правду; нехай відчиниться земля й видасть спасителя, й нехай виросте разом правда! Я, Господь, творю се.
9 Горе тому, хто перечиться з творцем своїм, - черепок із черепків земних! Чи то ж глина скаже гончареві: Що ти се робиш? твоя робота, наче без рук (зроблена).
10 Горе тому, хто отцеві каже: На що сплодив єси? або матері: На що ти вродила?
11 Так говорить Господь, сьвятий Ізрайлїв і сотворитель його: Ви питаєте в мене: що станеться з моїми синами, й хочете менї розказувати в дїлї рук моїх?
12 Сотворив я землю, создав на нїй й чоловіка; я - моя рука розпростерла небеса, та й усьому воінству їх дав я закон.
13 Я підняв його на справедливість і зрівняю всї дороги перед ним. Він мій город збудує, й моїх полонян пустить на волю, та не за викуп і не за дари, - говорить Господь Саваот.
14 Ще ж говорить Господь: Праця Египтїїв і торгівля Етиопіїв, і Сабеї високі перейдуть до тебе й стануть твоїми; пійдуть слїдом за тобою, - в кайданах прийдуть, і припадуть ниць перед тобою, й будуть благати тебе, промовляючи: Тілько в тебе Бог, і нема иншого Бога.
15 Та й справдї ти єси Бог тайний, Бог Ізрайлїв, Спаситель.
16 Всї вони окриються соромом і стидом; всї в купі, що виробляють собі ідолів.
17 А Ізраїль спасений буде Господом спасеннєм вічним; ви не зазнаєте стиду й сорому по віки вічні.
18 Так бо говорить Господь, сотворитель небес, - він, Бог, що создав землю й приспособив її; він же утвердив її, та й не надармо сотворив її; він приспособив її, щоб на нїй жили: Я - Господь, а иншого нема;
19 Я говорив не тайно, не в темнім закутку землї; та й не говорив я родові Яковому: Шкода вам шуката мене; я бо Господь, що виповідає тілько те, що справедливе, що саму правду виявлює.
20 Позбірайтесь усї та й прийдїть, приближітеся всї, що спаслись од невірних. Без розуму ті, що носяться з деревяним своїм ідолом, та моляться до такого бога, що не ратує.
21 Розсудїте між собою та й скажіть явно: Хто се звістив ще з давен давнезних,
22 Обернїтесь же до мене, й прийміть спасеннє, всї краї землї, бо ж я - Бог, а иншого нема.
23 Сам собою я клянуся: - а з уст моїх виходить тілько слово справедливе, слово незмінне, - що передо мною пригинатись буде всяке колїно, та що на моє імя будуть присягатись усї язики.
24 Тілько в Господа - ось, як будуть про мене казати - справедливість і сила; до його поприходять, соромлючись, усї, що йому противились.
25 Господом стане оправданий і прославлений ввесь рід Ізрайлїв.
Iсаія 45
1 Упав Бел, повалився Набо; божища ваші опинились на скотї та тягаровій худобі; що ви самі колись носили, се втомлена скотина носить.
2 Поспадали, попадали разом, не змогли охоронити тих, що їх несли, та й самі пійшли в нїщо.
3 Слухай же мене, Яковів доме й ти, ввесь ощадку дому Ізрайлевого, ви, що я від утроби прийняв вас, носив від матернього лоня!
4 Та й до старостї вашої, до сивого волоса в вас носити вас буду; бо я все той самий; як сотворив вас, так і носити му, піддержувати вас і хоронити.
5 Кому ж то ви мою подобу вподобили? з ким зрівняєте, і з ким поставите поруч, щоб ми показались однакі?
6 Висипають із мішка золото; важать срібло вагою; наймають золотаря, щоб зробив із того бога; бють поклони й припадають перед ним навколїшки;
7 І беруть його на плечі, несуть і становлять його на місцї; і стоїть він, не здвигнеться з свого місця; кричать до його кричма, та він не чує, не озветься, в бідї не поможе.
8 Спогадайте се й до серця, зрадники, собі прийміте.
9 Спогадайте давні давна, від початку віків, щено я Бог, і нема иншого Бога, нема менї рівнї.
10 Я прорікаю заздалегідь наперед те, що колись буде, й від давнезних давен говорю про те, що ще не сталось; задуми мої спевняться, та й усе, що хочу, я вчиню.
11 Я покликав орла з востоку, з країв далеких; він же спевнить те, що я призначив. Я бо сказав - і доведу се до кінця; призначив - і здїйсню.
12 Слухайте же мене, ви, тугі серцем, од правди далекі:
13 Я наближив уже мою справедливість, вона недалеко, й рятунок від мене не забариться; і дав Сионові спасеннє, Ізраїлеві - славу мою.
Iсаія 46
1 Зійди вниз та сядь на землї у пилу, ти, дївице, дочко Вавилонська; усядь на землї, бо вже престола нема, ти дочко Халдейська; вже більш не будуть звати тебе нїжною та роскішною.
2 Возьмись за жорна й мели муку; скинь намітку з себе, підкасай подолок; відкрий ноги до колїн, бреди через ріки;
3 Наготою сьвітити меш, та й сором твій нїчим буде вкрити. Помщуся тяжко, не дам пощади нїкому.