Біблія /Библия
Шрифт:
33 І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
34 Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
35 І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
36 Учителю, котора заповідь велика в законї?
37 Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
38 Се перва й велика заповідь.
39 Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 На сих двох заповідях
41 Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
42 глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
43 Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
44 Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
45 Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
46 І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.
Вiд Матвiя 23
1 Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх,
2 глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
3 Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по дїлам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
4 Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
5 Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
6 і люблять перші місця на бенкетах, і перші сїдання по школах,
7 і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
8 Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.
9 І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
10 І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
11 Більший же між вами нехай буде вам слугою.
12 Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
13 Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людьми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
14 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.
15 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.
16 Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом церковним, винуватий!
17 Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
18 І: Хто клясти меть ся жертівнею, нїчого; хто ж покленеть ся даром, що на нїй, винуватий.
19 Дурні й слїпі: що бо більше: дар, чи жертівня, що осьвячує дар?
20 Оце ж, хто кленеть
21 І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
22 І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
23 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
24 Проводирі слїпі, що відцїджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
25 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
26 Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
27 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в серединї ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
28 Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
29 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
30 і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
31 Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
32 І ви доповнюйте міру батьків ваших.
33 Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекольного?
34 Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
35 щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
36 Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїтей твоїх, як курка збирає курчат своїх під крила, й не схотїли!
38 Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
39 Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословен грядущий в імя Господнє!
Вiд Матвiя 24
1 І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.
2 Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3 Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
4 І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
5 Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.