Біблія /Библия
Шрифт:
24 Довіght=ав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25 Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26 Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27 Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28 І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29
30 Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
31 Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.
32 Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
33 Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
34 І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
35 І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
36 Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
37 Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
38 Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
39 Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.
40 Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.
41 Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
42 І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.
43 Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожомяки (гарбаря).
Дiї 10
1 Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
2 побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
3 Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
4 Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
5 Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
6 Він гостює
7 Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
8 і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
9 Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
10 Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
11 і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12 в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
13 І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14 Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
15 А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16 Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17 Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
18 і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
19 Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
20 Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
21 Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
22 Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
23 Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
24 А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
25 Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
26 Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
28 І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
29 Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
30 І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,