Біблія /Библия
Шрифт:
31 і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
32 Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
33 Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
34 Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
35 а в кожному
36 Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
37 ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
38 Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
39 І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
40 Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
41 не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
42 І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
43 Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
44 Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
45 І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
46 Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
47 Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
48 І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.
Дiї 11
1 Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
2 І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
3 кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
4 Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
5 Був я в городї, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
6 Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землї, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
7 І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
8 Я ж сказав: Нї, Господи, бо нїщо погане або нечисте нїколи не входило в уста мої.
9 Відказав же менї голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
10 Се сталось тричі, і знов потягнено
11 І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
12 Сказав же менї Дух ійти з ними, нїчого не розбираючи. Пішли ж зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
13 і звістив нам, як видїв ангела в господї своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
14 Він глаголати ме слова до тебе, котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
15 Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
16 Згадав я тодї слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
17 Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
18 Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
19 Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нїкому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
20 Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
21 І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
22 Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
23 котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
24 Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
25 Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
26 і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
27 Тих же днїв прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
28 Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча має бути по всїй вселеннїй, яка й постала за Клавдия кесаря.
29 З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї.
30 Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
Дiї 12
1 Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.
2 Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,
3 а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж днї опрісноків.)
4 І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.