Біблія /Библия
Шрифт:
12 І Резен між Ниневою і Калагом; було то місто велике.
13 Від Мизраїма родились Людій, Анамій, Легавій і Нафтухій,
14 І Патрусїй, Каслугій, від котрих пійшли Филистимцї, да Кафторій.
15 Від Канаана ж родились Зидон, його перворідень, та Хет,
16 Євусій, та Аморій, та Гергасїй,
17 Та Гевій, да Аркей, да Синей,
18 Та Арвадїй, та Земарій, да Гаматїй; а потім розродились родини Канаанські.
19 А займище Кананеїв сягало від Сидону до Герару, до Гази, до Содому і
20 Се сини Хамові по їх родинах, і мовах, і землях, і племіннях.
21 І Семові, праотцеві всїх дїтей Еберових, братові Яфетовому старшому, понароджувались сини.
22 Сини Семові: Елам, та Ассур, та Арфаксад, та Люд, та й Арам.
23 А сини Арамові: Уз да Хул, да Гетер, да Маш.
24 Арфаксад же появив Салу, а Сала появив Ебера.
25 А Еберові вроджено два сини; одного звали Фалек, бо за його життя земля була подїлена, а брата його на імя звали Йоктан.
26 А Йоктан появив Алмодада та Шалефа, та Газармавета да Єраха,
27 Та Гадорама, та Узала, та Диклу,
28 Обаля, та Абимавеля, та Шеву,
29 Та Офира, та Гавилу, та Йовава. Всї 'ці сини Йоктанові.
30 А поосїдали вони від Мешари до Сефари гори, що на схід соньця.
31 Се сини Семові по їх родинах, мовах, по їх займищах, по їх народовинах.
32 Се роди синів Ноягових по їх свояцтвах, по їх племіннях; і від них порозходились народи по землї після потопу.
Буття 11
1 І була вся земля мова одна і слово одно.
2 І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
3 І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
4 І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
5 І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі.
6 І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
7 Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.
8 І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
9 Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
10 А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
11 І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
12 І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
13 А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
14 І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
15
16 І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
17 А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
18 І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
19 А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
20 І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
21 А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
22 І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
23 А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
24 І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
25 А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
26 І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
27 А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
28 І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
29 І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
30 Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
31 І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
32 А віку Тар>
Буття 12
1 І рече Господь Аврамові: Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу.
2 І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе і звеличу імя твоє, і будеш благословен.
3 І благословлю благословляючих тебе, а кленучих тебе проклену. І благословляться в тобі всї племіння землї.
4 І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь, і йшов із ним Лот. Аврамові ж було сїмдесять год, як ізійшов із Гарану.
5 І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю.
6 І пройшов Аврам землю до врочища Сихема, до дубрави Морv, Канаанеї ж тодї жили в тій землї.
7 І явивсь тодї Господь Аврамові, і рече йому: Потомкам твоїм надїлю землю сю. І спорудив там він жертівника Господеві, що явивсь йому.
8 І двинув звідти в гори, на восток ід Бетелю, і напяв намет свій на захід соньця від Бетеля, а від Гая на востоцї, і спорудив там жертівника Господеві, і призвав імя Господнє.