Байки й прибаютки

Боровиковський Левко Иванович

Багато єсть таких Каламарів і Пер!

КЛИМІВ МЛИН

Робочий Климів Млин!
– знай, меле й не вгаває!

А Марків круть та й став; а більше спочиває.

Спитайтеся ж Мірошників,

То й скажуть без обиняків:

Млин Климів попусту бушує,

А Марків - все село годує.

Багато Климових на світі єсть Млинів -

Панів, Купців, Кравців, Учителів.

ЖЕВЖИК

Коло

дівчини Жевжик вився.

В любові клявся і божився;

Дівчина від брехні аж позіхала...

Тут парубок хотів її поцілувать,

Аж глядь -

Давно дівчина спала.

ПИДОРЯ ТА ВІВЦЯ

Вівця десь в пір'ячко вкачалась,

Пидоря до Вівці присікалась, придралась,

Що, буцім, бач, Вівця курей

Її поїла і гусей.

Пидорине тут дільце незаконне:

Чи вже таки Овечка їсть скоромне?

МЕТЕЛИК

З гусениці Метелик став

Хороший, золотий, аж сяяв, аж блищав

І на других гусениць не дивився...

А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,

Бо ти недавно сам з гусениці вродився.

БУШЛЯ

Ласуха Бушля до Рибок,

Стара, підстрелена, крива і одноока,

Не здужала бродить глибоко

За Рибами в ставок.

Лукава й здумала: дай, каже попитаю

Та Рибок налякаю.

От стала говорить до Риб: "Від рибалок

Я чула, що хотять ввесь іспустить ставок,

Щоб, не бродивши в воду,

Забрать всю риб'ячу породу".

А Риби в плач!
– Давай її просить,

Щоб їх переносить

В другий ставок!

А Бушлі й на руку ковінечка! Таскала

Дурних Рибок та все глитала!

Поїла Бушля всіх, - у горлі рак застряв

І Бушлю доконав.

ЛУКА

Злидар Лука багат, як Головин капшук:

Луці йдуть хури риби, солі,

Добра в Луки - повнісіньки комори,

В дворі товару - сотні штук...

Лука мій пан! Лука надувся!

Надувшись, чхнув - проснувся!

КЛИМ П'ЯНИЙ

Клим, п'яний як земля, з шинка йшов у вітряк,

Та став на улиці і ключ держить в руках;

А Кум, побачивши, озвався так до Клима:

"Іди в вітряк - вітряк перед очима!"

А Клим йому: "Тривай - ммлини ддо мене

йддуть -

Піддійде мій - ось ключ - ззумію

ввідімкнуть!"

КРИКУН

"Таки ми витягли!" - сказав Комар Волам,

Що витягли вози з багна з снопами...

Буває так між нами:

Хто робить -

той мовчить; а вірять

Крикунам.

КОРОВ'ЯК

Хвалився Будяку, надувшись, Коров'як,

Що на троянду він походить колючками;

А мій Будяк

Сказав чванькові так:

"Не колючками будь похожий, а квітками".

РІВЧАК І РІЧКА

Розцінився Рівчак весною в половодді,

Сміявсь над Річкою, що потиху текла.

На літо річка все в одній тече поводі;

А в рівчаку - й земля засхла.

За Річку я сказав би Рівчаку дурному:

Хто добре робить - той не хвалиться нікому.

МОТИ

Хома з Паньком

Живуть, було, панками.

На старість прожились: обидва з торбинками

Співали Лазаря - і вмерли під тинком.

Усякий знає:

Хто солодко живе - той гірко умирає.

МІШОК З ГРІШМИ

Голодний у степу знайшов Мішок з шагами.

Узяв - і кинув геть: "Я думав - з сухарями!"

СУД

Петро у Хведора кобили позичав

І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки,

шинкарки,

Та, грішний, після чарки,

Кобилі хвіст при рипиці ввірвав

(В Петра віжок начистий мав);

А Хведір на Петра у суд подав.

Суддя товстів - Петрів капшук худав...

А далі діло так рішили:

"Понеже оний Петр у Хведора взайми

Не брав безхвостої кобили,

То ми

Реченному Петрові присудили:

Кобилу ту йому держать;

А виросте їй хвіст - хазяїну віддать".

За Хведорове, бачиш, жито

Та Хведора ж і бито!

РАЛО

Хтось рало видумав (запевне німчура!).

Премудре Рало

На бувкуні легесенько орало!

Останніх воликів кум Сидір із двора -

І за безцінок збув...
– Купив новеньке Рало.

Хоть воликів у Сидора не стало,

Зате ж німецьке Рало

Новісіньке коло ясел стояло!

БУДЯК

Билинка косаря пеняла,

Що рано скошена - -зав'яла;

Сухий Будяк сказав: коли вмирать,

Що день терять!

Так тілько утіша Будяк,

Дурак!

ГРАМАТКА Й ЧАСЛОВЕЦЬ

З Часловцем Азбука на покуті лежала;

Часловець Азбуку нінащо потріпав,

Що він старший її - і знать її не знав,