Байки й прибаютки

Боровиковський Левко Иванович

Була каліка.

Панько ізпідтишка глумив;

А як самого бог калікою зробив -

Панько з стида і на світ не виходив.

Чужа біда - Панькові сміх;

Своя ж і стид, і страм, і гріх.

П'ЯНИЙ

Чуренка жінка із шинка

Вела п'яненького; а панотець спитався:

– Навіщо він за жінку так держався?

Чуренко й каже: - Єсть пословиця така:

Сліпець сміліше ходить,

Як повводатар вводить.

ХОМИХА

Хомиха

кожен день свого Хому чухрала.

Почувши те, кума кумі сказала:

"Хома з Хомихою пропащий неборак!

В мозолях, в синяках і тіло все, й маслак!.."

Другая їй сказала так:

"Не слухай, галочко: чи можна, щоб Хомиха

Хомі бажала лиха!"

КАРТЬОЖ

Підпивши, Влас засів у карти грати:

Начав для скуки, від шага.

А далі став на руб, сердешний, загинати -

То до того награвсь врага,

Що збув худобу й хати!

Кого ж тепер пеняти?..

Бездільнича ігра

Не доведе ніколи до добра.

ДВА ЛЕМБИКИ Й ГОРШКИ

Раз Лембики удвох чи то утрьох

Загризлися з Горшками,

І сварку здумали свою рішать боками.

Для Лембиків - ігра; а для Горщечків - ох!
–

На черепочки всі, бідняжечки, товчуться!..

А Лембики, погризшися, уп'ять

Цілісінькі - любісінькі стоять!

ПСЕ

Юхим узям робить усе!

Та й звів усе на псе!..

ДАРЕМНА ЖУРБА

Хома журився,

Що лобода й кукіль у просі зародився;

А кум Хомин так об'яснився:

"Іще то не біда,

Як в просі лобода.

А отоді біди,

Як ні прісця, ні лободи!"

ГОЛОДНИЙ ХОМА

Голодному Хомі хтось став притьмом хвалити,

Що як-то тим панам в будинках гарно жити!

А мій Хома сказав: "Як хліба край,

Той під вербою рай".

КІШКА

З засіка зуздріло маленьке Мишеня,

Що Кошеня піймав Кудлатий,

Та й каже матері: "Пропало Кошеня!"

А Миш стара давай тікати,

Сказавши: "Як підійде до розплати,

Кудлатому не здобрувати -

Світ звіра дужчого над Кішку не родив!"

Отаман Савку раз побив,

А Савка думає, що й Голова, й поліція

Отамана бойться!

ВОВК

Найшли лігво і Вовка, й вовченят:

Тут Вовкові б чимдуж тікать,

Так ні ж. Мій Вовк іще став огризаться здуру.

Що ж? Положив з дітьми і голову, і шкуру.

Так

часто крамарі: товчеться з п'ятака,

А прозіва - коповика.

ЦИГАН

Став Сидір Цигана пеняти,

Що Циган кобилча без язика продав;

А Циган Сидору сказав:

"Аби гаразд везла - пісень їй не співати,

Так нащо й язика питати!.."

За тиждень кобилча мій Сидір обідрав.

Не слухайте циган! Брехати Циган звик -

Не тілько для пісень чіпляють нам язик.

КОРОВА Й СОВЕНЯ

Корова йшла вночі. Маленьке Совеня

(А сови і впівніч так бачать, як впівдня)

Сказало: "Ізверни, небого, -

Там яма; упадеш!.." Корова птицю вслух

Налаяла й пішла.. та в яму к чорту - бух!

Не лишнє інколи послухати й малого.

МІРОШНИК

У водянім млині Мірошник зажурився,

Що млин остановився

Затим, що висохла вода.

А тут к біді - друга біда:

Його прокляті кури з огороду

Знай бігали в рівчак останню пити воду!

Мірошник їх побив.. та й чує сміх людей:

"Оставсь Мірошник наш без млива й без курей!"

ЧОБІТ

Раз Чобіт злість напала,

Що дірочку нога йому продрала,

Та ногу й ну давить!.. Хазяїн посваривсь

Та й каже: "Чобітку! Не треба-бо дрочиться,

З ногою не сварись,

Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться".

КОЗИР

Жир-краля Козир та Шостаку-вин побила.

Шостаці б і мовчать - так ніт же - загрозила:

Тривай же, Крале, я колись та засвічу,

Тебе, голубочко, порядком проучу!"

Не дуже-то й несись, хто в світі козиряє,

Бо здача козирів міняє.

ГОРОХ

Щоб не обскуб народ Гороху при дорозі,

Максим Горох посіяв в просі.

Що ж вийшло? Дітвора - іще й огуд не зсох -

І просо витовкла, і обнесла Горох.

ГРОМАДА

Раз на Мірошника Мужик позов подав,

Що він пшеницю всю не помолов - подрав.

Громада на суді дала такую вість:

Хто зерно знівечив - нехай же той і їсть.

Вже лучче б та мука Громаді пригодилась:

За суд такий - нехай мукою б подавилась!

ЛЬВИЦЯ

Передо Львицею розчванилась Свиня,

Що разом поросят десяток нарожала;