Чужа
Шрифт:
А якщо їх мусора приймуть?
ЧУЖА
А якщо нас?
Стукіт у двері купе.
ЧУЖА
Момент, момент! (Шустрому.) Давай паспорти і квитки. Це прикордонники.
Заходить прикордонник і митник, беруть паспорти.
МИТНИК
(чеською)
Є
ЧУЖА
Немає нічого, немає товару, ми туристи.
Щасливої дороги.
МИТНИК
Прикордонник повертає документи, віддає честь, виходить, тихо зачиняючи за собою двері.
ШУСТРИЙ
Дивись, як у них. Ввічливо. Наші чорти перевернули б усе або доїбались би до чого-небудь.
ЧУЖА
(простягає руку за паспортом)
Дай-но мій.
Шустрий простягає паспорт, помітно, що у Чужої тремтять руки.
ШУСТРИЙ
Що з тобою?
ЧУЖА
Та так, нічого. Ти взагалі розумієш, що було?
ШУСТРИЙ
Що було? Зараз?
ЧУЖА
Ми перший кордон по фуфловому паспорту перейшли. Волину перевезли.
ШУСТРИЙ
Бля, я й не подумав, якось не роздуплився, що це кордон.
ЧУЖА
Гарний ти пацан, женю, фартовий. Я теж прушна. Ми з тобою ще всіх рачки поставимо, і тут і там.
Малюк переїздить кордон на мікроавтобусі. Прикордонники перевіряють документи, дивляться на мокрий паспорт, просять пред’явити права. Права теж мокрі.
МАЛЮК
(показує чорні від багна руки, потім на колесо)
Міняв колесо — випали документи у грязюку.
ПРИКОРДОННИК
(повертає документи)
Можете їхати.
Малюк сідає у автобус, переїздить до другого поста, словацького.
Там дивляться паспорт мигцем і швидко відпускають.
Малюк їде в автобусі, розмовляє сам з собою.
МАЛЮК
Це все тому, що у них до влади патлаті прийшли. Актори, бля, письменники. Поки навчаться, поки гайки затиснуть, — можна у них працювати. Наші цю їбучу країну за два дні захопили, у шістдесят восьмому. (Вмикає магнітофон.)
Мотель
Малюк під’їжджає до контори, заходить туди і через кілька хвилин виходить з ключами.
Потім під’їжджає на машині до будиночка, паркується і заходить усередину.
Всередині — досить просторо, дві кімнати, душ, кухня. Зачинивши двері, Малюк оглядає кімнати, потім іде в душ.
Шустрий і Чужа продовжують розмову.
ШУСТРИЙ
Так просто вони лаве і волини не віддадуть.
ЧУЖА
Ствол побачать — віддадуть. Думаєш, Малюк такий безбашений?
ШУСТРИЙ
Я знаю, що він забив у гівно чотирьох звірів у кабаку, а звірі були саме як звірі, з гір спустилися, чисті горили.
ЧУЖА
Ти мене послухай. Йому тридцять з ліхуєм. Якщо б без башні був узагалі, не дожив би до тридцяти. Герої завжди зустрічають інших героїв.
ШУСТРИЙ
І то правда. Ну, побазаримо, а якщо попруть — прострелю ноги.
ЧУЖА
Все буде нормально, мені знову масть пішла — головне, не впустити. Будемо багаті, Шустрий. Віриш, ні?
ШУСТРИЙ
Іди краще до мене, поки не приїхали (обіймає Чужу).
Вокзал у Братиславі. Чужа і Шустрий виходять з потягу і йдуть до стоянки таксі.
Гиря йде за ними, потім наздоганяє.
ГИРЯ
Ну, як доїхали?
ШУСТРИЙ
Васю, ти чого до нас підійшов? Малюк сказав, їхати окремо.
ГИРЯ
Скучив за російською мовою. Я як німий їхав у потязі. Та ми вже в іншій країні, досить очкувати.
ШУСТРИЙ
(підвищеним тоном)
Хто очкує? Ти фільтруй базар.
ЧУЖА
Пацани, попалитесь і мене попалите. Поїхали звідси.
Підходять до таксистів, торгуються, нарешті, сідають в машину і від’їздять.
У таксі.
ГИРЯ
Чесно сказати — я їхав, то охуїв. Не розумію жодного слова, ні жерти не купив, ні води. у них ресторану в поїзді немає взагалі. Там у купе сиділи якісь штрихи, по-нашому не рубають, щось запитували, я вдавав, що німець.
ШУСТРИЙ