Чужа
Шрифт:
Строк?
БАБАЙ
Вища міра, із заміною на п’ятнадцять років особливого. Кінець строку — другого лютого дві тисячі восьмого року.
Сопля, що подорослішав і відсидів п’ять років, виходить з літака у кайданках, два агенти у цивільному передають його росіянам. Сопля з цікавістю і приголомшенням роздивляється навколишніх і безглуздо посміхається, чуючи навкруги рідну мову.
МУСОР У
Ну що, земляк, сподобалось у чехів?
СОПЛЯ
Так собі. Хліба не було, то ми масло прямо на ковбасу мастили.
Мусора і Сопля сміються.
Сопля виходить з великої будівлі з вартовим біля входу. Він одягнений у ті ж речі, що й тоді, в Чехії. З цікавістю роздивляється перехожих. І бачить, що одягнений не гірше, а часом і краще, аніж вони. Іде вулицею, роздивляється рекламу, іномарки, що йдуть суцільною лавою по вулиці, дівчат, вітрини.
Квартира Соплі, з перехрещеними рапірами на стіні, так само бідно. Батьки постарілі, батько вже п’яний, він почав святкувати, не чекаючи сина, мати плаче.
Крихітний ресторан, для простої публіки, біля входу кілька гральних автоматів.
Грає радіо, синтетичні скатертини — ресторан явно занедбаний.
За столом сидить Сопля з господарем ресторану, вони приблизно одного віку, на столі пляшка коньяку, закуски, салати — стіл святковий, накритий на чотирьох.
СОПЛЯ
А потім що було?
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
А що «потім»… Малюка і Гирю в цинках привезли, поховали ми їх в Озерному, поблизу, біля входу. Там же поряд і Рашпіль.
СОПЛЯ
А зараз хто замість Рашпіля?
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Та ніхто. Почали бригадири між собою ділитись. Постріляли ще пацанів. Хто куди перебіг, в інші бригади.
СОПЛЯ
А Малюка господарство? Техстанція, шиномонтажі, заправка?
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Все пройобом пішло. Шиномонтажі — зачинились, техстанцію лох продав іншим, ті вже зі своєю кришею прийшли. За заправку не знаю.
СОПЛЯ
Зрозуміло. А ти розбагатів, я бачу.
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Ось, на цей гадючник лише й вистачило, я купив і звалив з руху. Тут таке почалось — мочити почали без розбору, ні понять, нічого — безпредєл повний.
СОПЛЯ
Зрозуміло.
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Як там сидіти?
СОПЛЯ
Хуйово
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
То ти до Чужої під’їдь. Вона стоїть ніхуйово, два нічні клуби, ресторани, навіть завод якийсь купила. Ринок на Чапаєва — теж її.
СОПЛЯ
Ого! Як же це вона зуміла?
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Я з нею не бачусь — хто я і хто вона. А кажуть таке: це вона з Шустрим Малюка й Гирю захуярила. Общак відмела у Рашпіля. Потім Шустрий Рашпіля зробив, а сам сів на двадцятку. От вона й притулилась: дещо їй пішло, не сама, звичайно, — кажуть, вона там бригадирів настроїла, комсомольців проти каторжан. Різня була.
СОПЛЯ
Чому ж її не заковбасили?
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Та вона такого жаху потім на охочих за Рашпіля відомстити нагнала… З якимись генералами зв’язалась, з депутатами, і відвалила від блатних.
СОПЛЯ
Не буде вона зі мною базарити. Я так думаю. Але спробувати можна.
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Я тут тобі зібрав грошей, не дохуя, звичайно, але на перший час… Штука. Зрозумій: мене всі доять — і мусора, і чинуші…
СОПЛЯ
Та що ти, насправді. Гроші даєш, та ще й виправдовуєшся. Точно як барига.
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Та я і є барига. Зараз лише бариги й живуть.
СОПЛЯ
Слухай, штука штукою, а можеш мені волину зробити?
ГОСПОДАР РЕСТОРАНУ
Можу. У мене є. Наган підійде?
СОПЛЯ
Підійде.
Камера. До Шустрого підходить зек.
ЗЕК
Чуєш, стрілець! Грів твій, здається, скінчився.
ШУСТРИЙ
В якому сенсі?
ЗЕК
Ну шо — ти «Мальборо» не куриш уже?
ШУСТРИЙ
А тобі чого? Твоя справа?
ЗЕК
Та не кипи! Видно, пройшла любов у твоєї.