Діти капітана Гранта (др. перевод)
Шрифт:
Однак слід було довідатись, чого варта їхня знахідка, і Гленарван не гаючись, з обачністю, якої вимагає такий-от випадок, узявся оглядати пляшку. Він був схожий на коронера [3] , котрий вивчає сліди злочину. І Гленарван чинив слушно, бо часом найдрібніша прикмета може навести на неабияке відкриття.
Спочатку пляшку ретельно оглянули ззовні. На її вузькій видовженій шийці ще зберігся кінчик поржавілого дротика. Стінки пляшки, грубі й міцні, здатні були витримати іиск кількох атмосфер. Отже, її виготовлено в Шампані. Такими пляшками винороби Аї й Еперне перебивають ніжки стільців, і на склі не залишається навіть подряпини.
3
Коронер– офіційна особа в Англії, що веде розслідування у підозрілих випадках раптової смерті. (Прим. автора.)
– Пляшка фірми Кліко, - визначив майор. Мак-Наббса мали за фахівця в таких справах, і йому ніхто не заперечив.
– Цілком згоден із вами, - сказав майор.
– Видно, ця тендітна посудина, закута в кам’янистий панцир, чимало подорожувала.
– Але відкіля ж вона?
– нетерпеливилась Гелена.
– Заждіть, люба Гелено, заждіть трішечки. Треба набратися терпцю. Сподіваюсь, пляшка сама відповість на всі наші питання.
Гленарван почав зішкрібати з шийки тверду шкаралупу, і незабаром показався корок, сильно пошкоджений морською водою.
– Це дуже прикро, - занепокоївся Гленарван, - коли тут є документи, вони могли попсуватися.
– Боюсь, що так, - погодився майор.
– До того ж кепсько закоркована пляшка могла легко піти на дно, це просто щасливий випадок, що акула її ковтнула завчасу й приставила на борт “Дункана”.
– Безперечно, - озвався Джон Манглс, - проте було б краще, якби ми виловили цю пляшку в відкритому морі, під певним градусом довготи й широти. Тоді, дослідивши повітряні й морські течії, можна б визначити її шлях. А тепер, та ще з таким листоношею, як акула, що пливе проти вітру й течії, встановити це буде важкенько.
– Побачимо, - мовив Гленарван і обережно вийняв корок.
По кают-компанії розійшовся міцний солоний дух морської води.
– Що там?
– по-жіночому нетерпляче спитала Гелена.
– Так, я не помилився. Тут папери, - відповів Гленарван.
– Документи! Документи!
– вигукнула Гелена.
– Але, здається, вони відволожились, бо поприлипали до стінок, не можна витягти.
– Розіб’ємо її, - запропонував Мак-Наббс.
– Я волів би її зберегти, - відказав Гленарван.
– Та й я так само, - погодився майор.
– Авжеж, - додала й Гелена, - але те, що всередині, коштовніше за пляшку, отже доведеться пожертвувати нею заради вмісту.
– Якщо відбити саму тільки шийку, сер, - втрутився Джон Манглс, - ми витягнемо документи, анітрохи їх не пошкодивши.
– То зробімо ж це хутчій, любий Едварде!
– мовила Гелена.
Справді, в такий спосіб можна було врятувати і папери, і дорогоцінну пляшку; тож лорд Гленарван наважився на цю операцію. Затверділа оболонка була міцна, немов граніт; її довелось розбити молотком. Небавом на стіл посипались скалочки скла й показались зліплені, вологі папірці. Гленарван потихеньку витяг їх, обережно відділив один від одного й розклав перед собою на столі. Леді Гелена, майор і капітан оточили його тісним колом.
Розділ II
ТРИ ДОКУМЕНТИ
На попсованих морською водою папірцях ледве можна було розібрати кілька слів, рядки розповзлися й майже зовсім стерлися. Протягом кількох хвилин Гленарван мовчки уважно розглядав їх, повертав на всі боки, роздивлявся проти світла, пильно вивчаючи найменші
– Тут, - сказав Гленарван, - три окремих документи, очевидно, три копії, написані англійською, французькою й німецькою мовами. Слова, які збереглися, не полишають у цьому жодного сумніву.
– Але можна добрати з них зміст?
– спитала Гелена.
– Важко сказати щось певне: багатьох слів бракує.
– Мабуть, вони доповнюють одне одне?
– спитав майор.
– Безперечно, - сказав Джон Манглс.
– Не може бути, щоб вода знищила в усіх трьох документах ті ж самі слова. Зіставляючи уривки фраз, ми зрештою спроможемось відновити їхній зміст.
– Оце ми зараз і зробимо, - сказав Гленарван, - але діяти будемо за певною системою. Найперш візьмемо англійський документ.
Тут слова й рядки виглядали так:
– Справді, небагато з цього зрозумієш, - розчаровано сказав майор.
– Як би там не було, - зауважив Джон Манглс, - написано по-англійському.
– Безперечно, - ствердив Гленарван, - слова sink, aland, that, and, lost залишились недоторкані; skipp, напевне, означає “шкіпер”. Очевидно, йдеться про якогось містера Гр... , мабуть, капітана затонулого судна [4] .
– Додамо ще уривки слів monit і ssistance [5] , - сказав Джон Манглс, - вони цілком зрозумілі.
4
Слова sink, aland, that, and, lost означають: “тонути”, “берег”, “цей”, “і” “загиблий”. (Прим. автора.)
5
Monition означає “документ”, assistance– “допомога”. (Прим. автора.)
– О, то ми вже добрали дещо!
– вигукнула Гелена.
– На жаль, тут бракує цілих рядків, - зауважив майор.
– Як дізнатись про назву судна, місце загибелі?
– Дізнаємось і про це, - запевнив Гленарван.
– Авжеж, - мовив майор.
– Але в який спосіб?
– Доповнюючи один документ іншим.
– Тож не гайте часу!
– поквапила леді Гелена.
На другому папірцеві, попсованому ще гірш, ніж попередній, збереглося лише кілька поодиноких слів:
– Це написано по-німецькому, - сказав Джон Манглс, кинувши оком на документ.
– А ви знаєте німецьку мову?
– спитав Гленарван.
– Так, знаю добре, сер.
– Тоді скажіть нам, що означають ці слова.
Капітан уважно прочитав документ.
– Насамперед, - пояснив він, - можна визначити, коли сталася аварія: 7 Juni - тобто 7 червня; зіставивши це з цифрою 62 англійського документа, матимемо повну дату: 7 червня 1862 року.
– Чудово!
– вигукнула Гелена.
– Далі, Джоне!