"Економіка природокористування"
Шрифт:
Біотоп — ділянка земної поверхні (суші або водойми) з однотипними умовами середовища, зайнята біоценозом.
Відвал — штучний насип із пустих порід, некондиційних корисних ко палин тощо.
Генетика — наука про закони спадковості та мінливості організмів і методи управління ними.
Географічне середовище — частина природного середовища, включена в сферу людської діяльності, необхідна умова існування суспільства,
Гідросфера — сукупність усіх водних об'єктів
Деградація грунту — процес, що призводить до часткової вірати у грунті нагромаджених органічних речовин.
Дифузія — рух часток середовища, внаслідок якого відбувається пере несення речовини і вирівнювання концентрацій або встановлення рів ного розподілу концентрацій частинок даного виду в середовищі.
Еволюція біологічна — історичний розвиток живої природи, який су проводжується пристосуванням організмів до умов існування, перетворенням біогеоценозів і біосфери.
Екологія — наука про відносини рослинних і тваринних організмів, які утворюють спільності між собою і з навколишнім середо вищем.
Екологізація сільськогосподарського виробництва — об'єктивно зумов лена, планомірно здійснювана система загальнодержавних, галузевих і регіональних заходів, спрямованих на впровадження в практику якісно нових, екологічно безпечним видів техніки, технологій та ор ганізації матеріального виробництва, способів і методів функціону вання промислових, аграрних та аграрно-промислових комплексів з метою найефективнішого використання природних ресурсів, їх збе реження, відтворення і примноження, підтримання динамічної еко логічної рівноваїи у навколишньому середовищі. Кінцевим підсум ком екологізації розвитку продуктивних сил може бути досягнен ня (забезпечення) повної гармонізації відносин між суспільством і природою.
Екологічний підхід — виявлення і дослідження зв'язків, які існують між об'єктами (процесами), що вивчаються, і навколишнім середо вищем.
Екологічна ефективність — аналіз ефективності вирішення екологічних економічних або соціальних проблем для досягнення заданих екологічних показників.
Екологічна експертиза — особлива комплексна діяльність з ідентифі кації негативних впливів виробничої діяльності на навколишнє се редовище і природні комплекси з тенденціями економічного розвитку.
Екологічні показники — аналітичні величини, що характеризують стан екосистеми та її елементів, включаючи елементи середовища (вода, повітря, земля та ін.).
Економіка — сукупність виробничих відносин певної суспільно-еконо мічної формації, економічна основа суспільства або його структур ної виробничої одиниці.
Екосистема — єдиний природний комплекс, який утворюють живі орга нізми та середовище їх існування. Поняття «екосистема» застосо вується до природних об'єктів різної складності і розмірів (весь •океан
Жива речовина — сукупність живих організмів біосфери, кількісно виражена в елементарному хімічному складі, масі та енергії. Пред ставлена такими організмами: автотрофними (зелені рослини), гете ротрофними (безхлорофільні рослини; все живе, людина), мікросо-профними (які живляться готовими органічними рослинами).
Заказник — територія (акваторія), на якій у певний сезон або цілоріч не охороняється ландшафт, усі або окремі види тварин і рослин при обмеженому використанні інших ресурсів.
Заповідник — територія, яка охороняється і на якій забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні комплекси або загрожує їх збереженню.
Землеробство богарне — вирощування переважно зернових (частко во — кормових і технічних) культур на неполивних землях в райо нах зрошуваного землеробства.
Землеробство зрошуване — впрошування сільськогосподарських куль тур в умовах зрошення.
Зооценоз — сукупність тварин, що входять до складу біоценозу.
Інвестиція — довготермінові вкладення капіталу в галузі економіки.
Кадастр — систематизований збір відомостей, який складається періо дично або шляхом безперервних спостережень над відповідним об' єктом.
Комплексне використання ресурсу — найбільш повне використання всіх компонентів ресурсу. Наприклад, комплексне використання мінераль ної сировини при видобутку сланців передбачає одержання із від критих порід будівельних матеріалів, рідкоземельних елементів, а також використання шахтових виробіток під складські примі щення.
Криза екологічна — напружений стан взаємовідносин між людством і природою, що характеризується невідповідністю розвитку продук тивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екологічним можливостям біосфери.
Лісовий фонд — сукупність усіх лісів як природного походження, так і штучно вирощених. У складі лісового фонду розрізняють лісові і нелісові площі (сільськогосподарські угіддя, просіки, дороги тощо).
Лісові ресурси — запаси деревини, а також хутровини, дичини, грибів, ягід, лікарських рослин тощо в лісах. Ліси займають 3700 млн га, або близько 30% суші земного шару.
Літосфера — зовнішня сфера «твердої» землі, включаючи земну кору і частину верхньої мантії (субстрат).
Меліорація — сукупність організаційно-господарських і технічних захо дів, спрямованих на докорінне поліпшення земель з несприятливими водними і повітряними режимами, хімічними і фізичними властиво стями, які піддаються механічній дії вітру або води. Забезпечує стійкі врожаї, сприяє раціональному використанню землі. Види ме ліорації: осушення, зрошення, хімічна меліорація, агролісомеліора ція.