Естафета Життя (на украинском языке)
Шрифт:
– Ясно, що найпершого удару буде завдано по ракетодромах, отже, мусимо поспiшати.
– Батько
– Сподiваюся, ви допоможете?
– Звичайно, - вiдповiли молодики.
"Вiйна... Руїни i смерть... Але це ж не стихiйне лихо! Мислячi... Усе ж вiд них залежить, - скрушно подумала Соул. їй хотiлося заплакати з розпачу.
– Безсмертя... Невже воно не судилось людинi?"
– А я ж так мрiяла...
– сказала з гiркотою.
– Нiчого не вдiєш, дочко.
–
Соул зовсiм ослабла, не мала сили й говорити, тiльки дивилась на всiх повними смутку очима. Вiдчувала спустошенiсть i порожнечу. Навiть закохано-тужливий художникiв погляд не зворушував її душi.
З катера кволу дiвчину довелось виносити на руках.
...Її останнiй подих вiдлетiв, мабуть, одночасно з тими ракетами, що в гуркотi i громi стартували з космодрому в мiжзоряний простiр, несучи насiння Життя.