Лiкарськi рослини Прикарпаття
Шрифт:
Відваром нетреби миють обличчя після гоління, особливо коли є прищі, лишаї, вугри, тіло — при дитячій кропив'янці. Полощуть горло при його опуханні.
З нетреби готують мазь. Познімавши колючки, розтирають рослину з коров'ячим маслом або несолоним свинячим салом та змазують цією маззю місця, що сверблять: уражені коростою, екземою, укусами комах, покриті лишаями, золотушним струпом. Всередину тоді вживають відвар нетреби — по 2–3 склянки на день (при шкірних хворобах). Особливо добрий результат від застосування відвару і мазі з нетреби буває при грибкових ураженнях шкіри у дорослих (обмивання і втирання), замітсь відвару краще вживати сирий сік обох нетреб проти кропив'яного
Обліпиха крушиноподібна
(Hippophae rhamnoides L.)
Родина маслинкові (Elaeagnaceae)
У стародавній Греції обліпиха була відома як лікувальний засіб для коней. Використовували листя, від яких коні швидко набирали масу, а шерсть їх ставала коротшою і блискучою. Звідси латинська назва "гіпофе" ("гіпос" — кінь, «фаос» — блискучий). Це — невелике (до 4 м заввишки) деревце або кущ з родини маслинкових, з колючими гілками, вкритими сірою корою. Молоді пагони з дрібними кулястими бруньками, вкриті сріблястими, а пізніше іржаво-бурими лусочками. Листки лінійно-ланцетні (2–8 см завдовжки), цілокраї, зверху зелені, зісподу бурувато-сріблясті, сидять зближено. Квітки одностатеві. Рослинна дводомна. Тичинкові квітки буруваті, в коротких колосках, маточкові — зеленуваті малопомітні, сидять у пазухах листків. Маточка одна, зав'язь верхня. Плід — овальна кістянка (7–8 мм завдовжки), жовтувата або оранжево-червона. Плоди сидять густо, ніби обліплюючи стебло. Насіння (до 5 мм завдовжки) чорне, блискуче з рівчачком.
У природному стані на Україні росте в дельті р. Дунаю, створюючи на піщаних кучугурах густі зарості. Культивується в полезахисних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, у садах і парках. Входить до числа кущових порід для групових насаджень при озелененні населених пунктів.
У свіжих достиглих плодах дикорослої алтайської обліпихи міститься 83,6-86,4 % води, 2,8–7,8 % жирної олії, 8,6-272,5 мг% вітаміну С, 0,9-10,9 — каротину, 0,016-0,035 — вітаміну Вг і 0,038-0,056 мг% рибофлавіну. В олії з плодів — до 300 мг% каротиноїдів, до 60 — каротину, до 160 мг% токоферолів, а в олії з насіння — 3,2 мг% каротину і до 120 — токоферолів. З кори виділений серотонін — речовина, що має протипухлинну дію.
Плоди обліпихи — цінна полівітамінна сировина. Олія, одержана з них, діє як епітелізуючий, гранулюючий і болезаспокійливий засіб, її застосовують у гінекологічній практиці, для лікування опіків, відморожень, екзем, погано загоюваних зовнішніх виразок, виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, а також для зменшення регенеративних змін слизової оболонки стравоходу при променевій терапії раку.
Крім медичного застосування, плоди мають велике харчове значення, їх їдять у свіжому вигляді, використовують для виготовлення варення, киселів, пастил, желе, плодового вина тощо. Листя обліпихи містить 10 % дубильних речовин, тому їх можна застосовувати для дублення шкір.
Це — світлолюбна рослина, не терпить вирощування з іншими деревами і кущами. Тому її плантації слід створювати переважно чисті, з розміщенням садивних місць 3x4 м.
Добре розмножується живцями. Для цього їх на початку вегетації нарізають завдовжки 40 см. У викопаний рівчак (ширина — 10, глибина — ЗО см), засипаний сумішшю річкового піску і гумусованого грунту (1:1), живці закопують на відстані 3 см один від одного, залишаючи зверху дві бруньки (у перші роки обліпиха дає стрижневий корінь і мало розростається). Верхній зріз живців змазують садовим варом. Для кращого укорінення живці затінюють і часто поливають. Можна також розмножувати обліпиху насінням і відсадками.
На
Підготовку грунту слід починати за рік до садіння за системою чорного пару. Грунт повинен мати пухку структуру. У перші 3–4 роки плантації обліпихи вимагають ретельного догляду, оскільки рослини гинуть при затіненні високими травами і сільськогосподарськими культурами, а також при сильному задернінні.
Оман високий
(Inula heleniumta L.)
Очерет звичайний
(Phragmites communis Trin.)
Родина злакові (Роасеае)
Рослина з довгим товстим кореневищем і тонкими, дуже гнучкими високими стеблами — до 4 м. Під час сильного вітру листки обертаються навколо стебла разом з піхвою у напрямі вітру: поверхня стебла і піхви гладенька, і вони можуть легко пересуватися одне по одному. Ось чому листки не розриваються навіть під час сильних ураганів. Дрібні квітки мають звичайну для всіх злаків будову, зібрані у великі пониклі волоті темно-бурого кольору, з фіолетовим відтінком. Від основи більшості квіток відходять волоски, які надають суцвіттю своєрідного вигляду. Плід — зернівка. Цвіте в червні — липні.
Росте на мілководдях і по берегах озер, ставків, річок з повільною течією, у заводях, старицях, плавнях, на заболочених місцях, у прісних і солонуватих водоймах по всій Україні.
Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає «огорожа». Видова назва утворена від латинського слова, що означає "південний".
Очерет часто утворює суцільні зарості. Розмножується насінням і вегетативно — кореневищем. Іноді від кореневища відходять пагони довжиною до 15Пм, які піднімаються на поверхню і стеляться по воді. Ці пагони завжди повертаються у бік водойми. На їх вузлах утворюються нові стебла і корені. Так водойми заростають очеретом.
Очерет має різноманітне використання. З нього виробляють будівельний матеріал — комишит, папір, виготовляють мати, циновки тощо, використовують його і як паливо. Молоді сходи очерету багаті на вітамін С, їстівні. Молоді рослини придатні на зелений корм і силос для худоби. Кореневища використовують у медицині. На Україні росте один вид очерету.
Очиток їдкий
(Sedum acre L.)
Родина товстолисті (Crassulaceae)
Ця своєрідна рослина 5-15 см заввишки з дрібненькими м'ясистими листочками та золотистими квіточками росте на пісках, у розріджених сухих соснових лісах. Вона світлолюбна, посухостійка.
Від повзучого розгалуженого кореневища очитка відростає по кілька стебел, густо вкритих листками. Незвичайно виглядають ці листки — товсті, соковиті, яйцевидно-циліндричної форми, сидячі, зверху опуклі, розташовані на стеблі густочерепичасто. Квітки в очитка маленькі, з п'ятичленною оцвітиною, поодинокі або по два-п'ять у верхівкових колосовидних суцвіттях. Цвіте очиток у травні — липні, запилюється комахами. Плід складний, утворений блідо-жовтими листянками, що зірчасте розходяться.