Імена твої, Україно

Корсак Иван Феодосеевич

республіки», ЗАГАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ ПРЕСИ ТА ІНФОРМАЦІЇ

[79] http://www.aboutturkey.com/turkey/history/Ottoman_Sultans/SULTAN_

MEHMED_IV.shtml,

«He restored the financial regulations, he recaptured the island of Limni, Bozcaadaand Imros from the Venetians in 1657. He defeated the Russian Army in Konotop (1659)

and he repressed the revolt of Erdel Prince Rakochi».

SULTAN MEHMED IV (1648–1687) By Ottoman

Feb 5, 2007, 08:07

262262

[79]

Він відновив фінансове управління, 1657 року відвоював у венеціанців

острів Лімні, Бозцаду та Імрос. Він завдав поразки російській армії під Конотопом

(1659 р.) і придушив повстання ердельського князя Ракочі.

Оттоман «Султан Мехмед IV (1648–1687)», 5 лютого 2007 р.

[80] http://www.ozturkler.com/data_english/0003/0003_12_11.htm

«The teacher of the Old Koprulu was Murad IV. He tried to imitate that ruler and

he imitated him as much the same with all his oppression that he had imposed before.

He had shed blood. However, he eradicated the problem of anarchy. He went to Erdel

and extirpated the anarchy in this region. Then, he advanced towards the Bandits in the

Anatolia. The Crimean Khan Mehmed Giray had won the victory of Konotop in the west

of Cernigov. 120.000 Russian soldiers had died in the battlefield and 50.000 Russians were

taken prisoners by the Turks. The chief commander, Prince Trubeckoy and all his retinues

were among the dead».

[80] «Вчителем Старого Корпюлю був Мурад IV. Він намагався імітувати того

правителя, і робив це дуже добре, з усім своїм гнобленням, яке показував раніше. Він

проливав кров. Однак викорінив проблему анархії. Він пішов до Ерделя та знищив

анархію в цьому регіоні. Потім рушив на бандитів Анатолії. Кримський хан Мехмед

Гірей переміг під Конотопом на захід від Чернігова. 120 000 російських вояків померло

на полі бою та 50 000 росіян було взято турками в неволю, головнокомандувач князь

Трубецкой та весь його почет були вбиті».

[81] http://www.oldandsold.com/articles11/slavic-europe-11.shtml,

«On August 15, Khmelnytsky died, thus removing for a time the Cossack peril. Finally,

Brandenburg was detached from the Swedish alliance by the compact of Wilawa, releasing

the Elector from the obligation of doing homage to the Polish Crown for East Prussia.The

Cossack officers, accustomed to boundless licence under the loose Polish rule, had already

begun to chafe at the more stringent discipline of the Moscovites ; and, on the death of

Khmelnytsky, they elected as their Hetman a Lithuanian gentleman, Wyhowski, who

concluded with the Republic the compact of Hadziacz (Sept. 11, 1658). By this compact,

the palatinates of Braclaw, Kyiv and Chernigov were created into a semi-independent

principality, under Polish suzerainty, with Wyhowski as its first ruler; a general amnesty

was proclaimed ; and the Metropolitan of Kyiv and his diocesans were recognised de jure

as Polish senators. But the rank and file of the Cossacks, together with the orthodox clergy,

opposed the arrangement; and, though Wyhowski routed them and their Moscovite allies

at the bloody battle of Konotop (July 8, 1659), he was ultimately obliged to resign the

Hetmanship and retire to Poland».

John Casimir And The Cossacks, 1648–1669

(Originally Published 1908)

[81]

«15 серпня помер Хмельницький, таким чином відпала на певний час загроза

з боку козаків. Бранденбург був від’єднаний від шведського союзу Вілавським

пактом, звільняючи Електора від зобов’язання шанувати польську корону за Східну

263

Прусію. Козацькі ватажки, які звикли до безмежної свободи дій у Польщі, вже почали

гніватися на сильнішу дисципліну Московитів та після смерті Хмельницького обрали

гетьманом литовського дворянина Виговського, який уклав із республікою Гадяцьку

угоду (11 вересня 1658 року). Згідно з цією угодою, палатинати Брацлавиа Києва

та Чернігова створили напівнезалежне князівство під польським сюзеренітетом,

із Виговським у ролі першого керівника; було проголошено загальну амністію;

Митрополит київський та його єпископи були юридично визнані польськими

сенаторами. Але ряди та колони козаків разом із православним духовенством були

проти умов; хоча Виговський і керував ними та їхніми московітськими союзниками

у кривавій битві під Конотопом (8 липня 1659 року), зрештою, він був змушений

відмовитися від гетьманської булави та виїхати до Польщі».

«Ян Казимир та козаки, 1648–1669 рр».

Вперше опубліковано 1908 р.

[82] Магочі Пол. Історія України:

С. 220–221

«Наступник Хмельницького, гетьман Іван Виговський, обрав польську орієнтацію.

Виговський був обраний гетьманом старшиною 1657 року, але йому

відразу кинули виклик козаки із Запорозької Січі. Причина була проста. Навіть