Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
Шрифт:
Річард був об'єктом обожнювання і ненависті. Вона боялася, що задумка, спочатку націлена на приховування його справжньої особистості, тепер зробить його легко помітним для тих, хто хоче вбити його.
Оцінивши стан півдюжини воїнів своєї спеціальної охорони, і помітивши, що в цей момент вони більш стурбовані захистом життя Імператора, ніж спостереженням за нею, Келен швидко присіла навпочіпки поруч з Джилліан. Оличчя Ніккі було суцільним синцем.
Цівка крові стікала з губи, пробитої кільцем Джегана, і бігла по її щоці.
— Ніккі, — Прошепотіла з жалем Келен, обережно піднімаючи її плечі і голову, — тобі дуже погано?
Ніккі моргнула, намагаючись розгледіти обличчя Келен:
— Що?
— Тобі дуже погано? — Келен відкинула з очей Ніккі кілька світлих пасм. — Ти відчуваєш, щось зламане?
Ніккі підвелася і відчула біль. Вона посовала щелепою з сторони в сторону, перевіряючи чи все з нею в порядку.
— Думаю, я в нормі.
— Тобі треба піднятися. Я вважаю, ми не зможемо тут довго перебувати. Річард розв'язав свою війну.
Незважаючи на біль, Ніккі посміхнулася. Вона ні на мить в цьому не сумнівалася.
Келен піднялася, допомагаючи Джилліан підняти Ніккі на ноги. Джилліан обняла її за талію, допомагаючи їй утриматися на ногах. Ніккі сперлася Джилліан, поклавши їй руку на плече.
Джеган повернувся до Келен і помітив, що вона допомагає Ніккі піднятися. Він вказав на неї однією рукою, другою схопив за комір одного з спеціальних охоронців Келен і жбурнув в її бік.
— Не спускати з неї очей, — прогримів імператор, — нікому!
Охоронці, які єдині були здатні бачити Келен, крім Джегана і Річарда, забули про свої прямі обов'язки, допомагаючи стримувати натиск розсварених шаленіючих солдатів, почали просуватися в її напрямі, підкоряючись волі Імператора.
У цьому сум'ятті і хаосі звичайна охорона Джегана, поряд з постійно супроводжуючими його особистими охоронцями, безжально відбивала натиск оскаженілого, волаючого натовпу.
Особисті охоронці Джегана всі, як один, були величезні і м'язисті, однак навіть вони не могли нічого вдіяти з тиском звичайних солдатів, намагаючись стримати і відтіснити їх. Дюйм за дюймом вони все ж починали здавати позиції.
Насправді ж звичайні солдати не мали ні найменшого бажання зв'язуватися з охороною Джегана або з ним самим, вони просто були поглинені боєм один з одним, втративши голову в цій запеклій бійці, яка невідворотно наближалася до Імператора.
Джеган, злий від того, що охоронці були занадто поблажливі по відношенню до солдатів, і не підкорялися наказам, люто кричав на них. Він наказав розривати на шматки всіх, хто стоїть на їхньому шляху.
Келен подумала, що Джегана зовсім не турбує його особиста безпека. Він більше скаженів від відсутності благоговіння у солдатів перед своїм Імператором.
Охоронці більше не вагалися. Сильні і досвідчені воїни замість того, щоб відтісняти солдатів назад, почали вбивати всіх, хто на них навалювався. Джеган
Імператор дав вихід своїй люті, обрушившись на солдатів з іншого боку. На тлі гулу битви їхні крики навряд чи можна було розібрати.
Справа була не в тому, що найближчі солдати, затягнуті в цей бунт, не підкорялися наказам рухатися назад, просто у них не було вибору. На них навалилася маса солдатів, сповзаючих вниз по схилу.
Люди внизу біля ігрового поля були спіймані в пастку і безпорадно наближалися до смертельних клинків охорони Джегана під тиском натовпу зверху, повністю поглиненого бійкою.
Келен глянула на хаос, що панував на ігровому полі і моргнула від побаченого. В руках у Річарда вже був лук. Стріла вже лягла на тятиву. Другу він затиснув у зубах.
Джеган стояв посеред своїх охоронців, міцно затиснувши в руці короткий меч, віддаючи накази. Він обвів поглядом солдатів, багато з яких були п'яні до нестями. Вони билися і вмирали за переможців в грі.
Імператор вільною рукою вказував на солдатів, щоб ті закрили проломи в рядах охорони, яка намагається відтіснити натовп назад і викрикував накази.
Келен обернулася і побачила Річарда, який притулив натягнуту тятиву до щоки. У наступну мить стріла вже була в польоті.
Вона затамувала подих, спостерігаючи за польотом стріли зі сталевим загостреним наконечником. Негайно слідом за першою стрілою вирушила друга.
Перед тим, як перша стріла досягла мети, один з охоронців Джегана обернувся на заклик про допомогу, виходячий від іншого воїна, стримуючого групу солдатів, що розірвала оборонні ряди з протилежної сторони. Він промайнув перед Імператором, кинувшись на допомога.
У цей момент в нього потрапила перша стріла, призначена для Джегана. Вона вп'ялася йому в груди під правою рукою якраз між передньою і задньою пластиною товстих шкіряних обладунків. Стріла проникла досить глибоко, щоб порізати його серце. Судячи з того, як він впав, так воно і було.
Здивований Джеган трохи повернувся, зробивши півкроку назад, коли охоронець, відкривши рот від подиву, звалився на землю. Цих півкроку виявилося достатньо, щоб врятувати життя Імператора.
Друга стріла потрапила в груди Джегана праворуч. Не зруш він з місця, коли впав охоронець, стріла влучила б йому прямо в серце.
Келен з трудом могла повірити в те, що серед усього цього сумбуру, болю, лютих сутичок і смерті навколо, Річард зміг зробити такий постріл.
У той же час вона не могла уявити його пострілу, який не досяг своєї мети.
Джеган похитнувся. Стріла глибоко встромилася йому в груди. Джеган опустився на коліна, а його охоронці спішно оточили його, сформувавши суцільну захисну стіну, захищаючи Імператора від стріл, які могли б досягти своєї мети. Келен більше не бачила Джегана за щільною стіною його охоронців.