Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
Шрифт:
— По складових конструкціях цих заклинань і використаних у них словоформах я можу припустити що вони з'явилися на цих стінах з того самого часу, коли була створена сама магія Одена. Я думаю, вони також є одними з необхідних складових для вивільнення сили Одена.
Очі Річарда округлилися.
— Що? — Вирячився він на Ніккі.
Ніккі продовжила.
— Ну, по-перше, враховуючи те, про що оповідають книги, що описують магію Одена, такі, як «Книга Життя» і деякі з них про теорії сили Одена, можна зробити висновок, що це одна з умов для призову магії Збитку, яка лежить
— Ти маєш на увазі позбавлення від проблем зі спогадами?
Ніккі кивнула.
— Річард, чому всі, крім тебе не пам'ятають про існування Келен? Чому вона сама не знає, хто вона є? Чому ми не можемо, використовуючи наш з тобою дар, зняти пелену омани з людей, які забули про Матір-сповідницю? Чому за допомогою наших здібностей ми не можемо повернути їм пам'ять про неї?
Тепер Річард знову впізнавав в ній колишню Ніккі — наставницю, яка змушує свого учня самому знайти відповідь на поставлене питання. Річарду така техніка підходу до вирішення проблеми була більш ніж знайома. Зедд застосовував її у відношенні до онука всю його свідоме життя.
— Зважаючи на те, що всі спогади пропали, нам нічого відновлювати.
— І яким же чином і куди вони випарувалися? — Запитала Ніккі, запитально зігнувши брову.
Річард вважав, що це очевидно.
— Була застосована магія Збитку.
Ніккі продовжувала запитливо дивитися на нього, в очікуванні продовження. Нарешті хвиля розуміння накотилася на нього.
— Добрі духи, — прошепотів Річард, — Адже магія Збитку виходить з підземного світу, — він підійшов ближче до Ніккі, — Чи не хочеш ти сказати мені, що після заклику сили Одена, необхідно спуститися в пекло, тому що те, що було відібране магією Збитку, можна повернути назад тільки звідти.
Ніккі продовжила думку.
— Якщо спогади можна відновити, то повинно залишитися центральне ядро суті, з якого можна знову наростити втрачене. Та пам'ять про Келен — вона лише у тебе в голові, не у неї, не у Зедда, і навіть не у Кари. Це твоя свідомість і нічия більше… Пам'ять інших — це те, що вже покинуло наш світ: її немає. Принаймні, не тут — в нашій реальності.
Річард був настільки вражений, що був не в змозі навіть моргнути.
— І це центральне ядро спогадів, вкрадених зі свідомості людей під впливом заклинання Вогняного Ланцюга, було витягнуто магією Збитку. І якщо так воно і є, то єдиним місцем, де можна відшукати вкрадені спогади, залишається підземний світ.
Ніккі обвела пальцем навколо одного з виразів на древнєд'харіанській, вказуючи на слова, висічені на гранітній плиті і труні.
— «Книга Життя», яку довелося прочитати Даркену Ралу для того, щоб ввести в гру шкатулки Одена, свідчить, що частково сам процес призову магії Одена йде в підземний світ.
— Але які ж спогади шукав Даркен Рал, спускаючись туди? — Заперечив Річард.
— Процедура призову магії Одена прописана в деталях, крок за кроком. Спускаючись у підземний світ, Даркен Рал всього лише виконував один з приписів, який був черговою умовою для виклику магії Одена. — Ніккі обвела рукою навколо, показуючи на стіни з написами. — Саме тут висічений кожен крок: кожна
— Ніккі, всі ці згадки говорять тільки про те, що необхідно просто спуститися в пекло, і все. Чому вони не повідомляють про необхідність настільки незвичайної подорожі?
Ніккі парирувала.
— А мета його лежить в намірі відновити основне ядро спогадів. Але, на жаль, магія сама не може знати, що саме необхідно, також як і їй невідомий той, на кого будуть накладені чари Вогняного Ланцюга. Їй відомі лише умови власного вивільнення. І ніде не згадується, що потрібно робити, вступаючи в чергову стадію звершення виклику. Вона — всього лише інструмент для роботи, виданий чарівникові, щоб звернути назад чари Вогняного Ланцюга.
Ніккі продовжила.
— Бердіна була першою, хто показав мені «Книгу Життя». Вона знала, де її знайти, тому що бачила, як Даркен Рал уважно її вивчав.
— Але він не намагався воскресити спогади, вкрадені чарами Вогняного Ланцюга.
Ніккі знизала плечима.
— Ти правий, він хотів використати силу Одена, щоб здобути абсолютну владу. Все залежало від того, з якою метою здійснити ритуал сходження. Ймовірно, Даркен Рал до кінця не розумів справжнього призначення подорожі в підземний світ. Напевно, він вирішив, що це лише чергова сходинка, на яку потрібно зійти — просто частина складного дійства.
Річард пальцями пригладив волосся.
— Келен розповіла мені, що була в підземному світі.
Ніккі його проігнорувала, вона знову вказала на написи.
— І все це є складовою частиною цього дійства.
— Але яким же чином я зможу зробити подібні речі?
— Якщо враховувати те, що тут написано, ти не можеш зробити це самостійно. Ти потребуєш провідника. Але не звичайного супроводжуючого, а таку людину, яку ти зможеш схилити до потрібної дії, і, дерзнувши відвідати підземний світ, переконаєш його в те, що твоє життя — ніщо в порівнянні великими цілями мандрівки між світами.
— Добрі духи, звичайно, я можу присягнутися власним життям, заради цієї можливості, — збуджено вимовив Річард.
Вона кивнула і відразу ж показала на щеодне місце в написах.
— Зверни увагу. Ось це заклинання, що викликає провідника зі світу мертвих, який вкаже необхідний тобі шлях.
Розсерджений не на жарт, Річард глянув на висічений напис. Потім він вказав на один з виразів на древнєд'харіанській, він знаходився вже на наступній плиті.
— Подивися сюди, на цей вислів. Тут йдеться про використання магічного піску.
Ніккі погодилася.
— Так, дійсно. Може тепер нам краще поцікавитися у службовців гробниці, де вони знайшли ту піщинку, яка лежить у тебе в кишені?
Річард, приголомшений тими речами, про які тільки що дізнався, майже забув, навіщо вони з Ніккі спустилися сюди в гробницю.
— Ти права, — вимовив Річард, подаючи сигнали Карі впустити в гробницю шістьох службовців в білосніжних шатах.
Шістка квапливо послідувала за Морд-Сіт, подібно курчатам, які намагаються встигнути за мамою квочкою. Річард терпляче чекав на підходячий виводок. І вони не змусили себе довго чекати, вмить опинившись навпроти очікуючих.