Оповідання та повісті, окрушини

Вільде Ірина

Тексти оповідань та повістей подаються за виданням: Вільде І. Твори: В 5 т. — К., 1968. — Т. 5. Винятки обумовлено у примітках до окремих творів.

Даємо тут джерела першопублікацій та пояснення окремих реалій.

Поема життя.У кн.: Вільде І. На порозі. — К., 1955.

Щастя.Там же.

«Маленька господиня великого дому».В кн.: Вільде І. Ти мене не любив. — Львів, 1958.

Одного весняного вечора. Під заголовком «Одного весняного дня». В кн.: Вільде І. На порозі. — К., 1955.

Не можу.В журн.:

Жіноча доля. — 1938. — № 10–12. «Жіноча доля»— український журнал буржуазно-ліберального напряму, що виходив у Коломиї в 20–30 рр. нашого ст. У його редакції в 30-х рр. працювала Ірина Вільде.

Дух часу.В журн.: Жіноча доля. — 1934. — № 12–13.

Врятований.В журн.: Назустріч. — 1934. — № 11. «Назустріч»— український журнал буржуазно-ліберального напряму, що виходив у Львові в 20–30 рр. нашого ст.

24 години.Там же.

Крадіж.У кн.: Вільде І. Троянди і терня. — К., 1961.

Наші батьки розійшлись.У кн.: Вільде І. На порозі. — К., 1955.

Роман жениться.В журн.: Радянська література. — 1940. — Кн. 4.

Історія одного життя.У кн.: Вільде І. Історія одного життя. — Львів, 1946.

«Католицька акція»— українська клерикальна організація на Західній Україні за часів буржуазної Польщі.

Ті, з Ковальської.В кн.: Вільде І. Ті, з Ковальської. — Львів, 1947.

Береза Картузька— концтабір для політичних в'язнів у буржуазній Польщі; Станіслав— нині Івано-Франківськ; польські орльонта— «Орлєнта», — націоналістична молодіжна організація в буржуазній Польщі.

Як мене життя розуму вчило.В кн.: Вільде І. Нова Лукавиця. — Львів, 1953.

Ольга Борисюкова.В журн.: Радянський Львів. — 1947. — № 5.

Ти мене не любив.В кн.: Вільде І. Ти мене не любив. — Львів, 1958.

Пробудження.В кн.: Вільде І. Оповідання. — К., 1954.

…З часів Марії Терези— тобто з 18-го ст., коли «Священою Римською імперією», до складу якої входила Австрія із загарбаними нею буковинськими та галицькими землями, правила імператриця Марія Тереза (1717–1780).

Кури.В журн.: Радянський Львів. — 1948. — № 7.

Любов.У кн.: Навіки з тобою, Росіє. — Львів, 1954.

Із записної книжки Дмитра Підлесного.В кн.: Вільде І. Твори: В 5 т. — К., 1968. — Т. 5.

Довіра.В журн.: Жовтень. — 1961. —№ 10. Текст подається за цією публікацією.

Сестра Ізидора.В журн.: Жовтень. — 1970. — № 8. Текст подається за цією публікацією.

Дзеркало.В журн.: Жовтень. — 1973. — № 5. Текст подається за цією публікацією.

ОКРУШИНИ

Друкувалися в галицьких періодичних виданнях, починаючи з 1936 р., у післявоєнний період — переважно в журн. «Жовтень», а також у п'ятитомному

зібранні творів. 1969 р. виходили окремою книжкою (К., «Рад. письменник»). Подаються за цим виданням скорочено і з доповненнями: «Лист до ювіляра» і «Татові».

Лист до ювіляра.В журн.: Жовтень. — 1958. — № 10. Твір написано у зв'язку з 85-річним ювілеєм українського письменника М. Ю. Яцкова (1873–1961).

Татові.Під заголовком «Спогад про батька» — в газ. «Прикарпатська правда», 1966, 28 жовтня; під заголовком «Татові» — в останній книзі п'ятитомного зібрання творів письменниці.

Батько Ірини Вільде— Дмитро Якович Макогон (1881–1961), український письменник, вчитель. Писав поезії (зб. «Мужицькі ідилії») та оповідання (зб. «Шкільні образки», «Учительські гаразди», «По наших селах»), у яких з демократичних позицій зображував життя селян та вчителів за капіталізму.

СПИСОК ФОТОІЛЮСТРАЦІЙ

1. Родина Макогонів: батько Ірини Вільде — Дмитро Якович Макогон (стоїть), мати Адольфіна Гнатівна Макогон із сином Орестом на руках, внизу біля ніг матері Дарина (Ірина Вільде).

2. Ірина Вільде — гімназистка.

3. Ірина Вільде. 20-і рр.

4. Ірина Вільде. 20-і рр.

5. Ірина Вільде та її чоловік Полотнюк Євген Васильович. 30 – і рр.

6. Ірина Вільде із сином Яремою. 30-і рр.

7. Ірина Вільде. 50-і рр.

8. Ірина Вільде. 50-і рр.

9. В. С. Земляк, Ірина Вільде, Д. В. Суптеля. Одеса, 1963 р.